У дітей нашої школи недорозвинена мотивація мовлення. Тому, необхідно, щоб умови навчальної і практичної діяльності спонукали їх всіляке до мовленнєвого спілкування, до активного використання мовлення у процесі виконання навчальних і практичних завдань. Складання речень із даних слів, розв’язання кросвордів чи ребусів, розповідь чи опис виконання роботи або послідовності виконання, повторення ПТБ – все це сприяє розвитку мовлення.

Велика роль вчителя допоміжної школи і у формуванні у школярів правильних навичок самоконтролю. Не контролюючи своїх дій у відповідності з об’єктивно поставленим перед ними завданням, вони контролюють їх у відповідності із власним завданням, яке ставлять перед собою на тому чи іншому етапі діяльності. Формування навичок самоконтролю в учнів повинно проводитись у тісному зв'язку з роботою, спрямованою на подолання особливостей побудови мотивації їх діяльності.

Будуючи педагогічний процес, враховую можливості та дефекти своїх учнів, стараюся поєднувати освітню мету з роботою, спрямованою на виховання особистостей, тим самим створюю необхідні передумови для формування у них готовності до свідомого засвоєння знань.

У школярів, що нормально розвиваються, провідне місце в процесі навчання і практичної діяльності займають процеси довільного запам’ятовування і відтворення. Але на відміну від таких учнів, у р/в школярів не спостерігається довільного удосконалення цих процесів, якщо систематично не проводити з ними спец. корекційної роботи.

Без спеціальної корекційно-виховної роботи школярі не можуть оволодіти раціональними і економічними прийомами запам’ятовування і відтворення.

Відомо, що р/в школярі володіють вкрай обмеженим колом уявлень і понять. Це не може не позначатись на процесі запам’ятовування. Для того, щоб діти осмислено запам’ятали навчальний матеріал, вони повинні мати чітке уявлення про ті предмети і явища, про які у ньому говоряться. Необхідно також, щоб діти правильно називали ці предмети і явища.

Як уже зазначалось, р/в школярі схильні розпочати виконання завдання без попередньої орієнтації в ньому. Ця тенденція позначається на процесі запам’ятовування. Якщо у процесі навчання не давати учневі відповідних роз’яснень, він не навчиться осмислено запам’ятовувати матеріал згідно поставлених завдань.

За відсутності спеціальної корекційно-виховної роботи р/в школярі не оволодівають прийомами осмисленого запам’ятовування, не роблять спроб порівнювати, встановлювати зв’язки між частинами матеріалу. Тому вони потребують спеціальної допомоги вчителя, спрямованої на формування у них раціональних прийомів запам’ятовування.

Так, наприклад, при вивченні теми: „Кутове кінцеве з'єднання брусків упівдерева” у 5-Б класі мені не вдавалося добитися запам’ятовування учнями матеріалу. Учні не могли повторити назву цього з'єднання. Але коли я використав прийом багаторазового механічного повторення справи пішли на краще. Учні вже знають і назвати саме з’єднання, його елементи, а також вміють виготовити його.

Отже, велика роль у процесі запам’ятовування р/в школярами належить повторенню. Повторення має для р/в школярів більше значення, ніж для нормальних.

У результаті повторення у р/в школярів не тільки збільшується кількість відтворених думок, а й покращується якість запам’ятовування відтворення, збагачується пасивний словник, який з часом переходить у активний, а на сонові цього учні можуть не тільки відтворювати думки, а й виловлювати власні.

Підготовка р/в дітей до посильної участі в суспільному житті, до праці, передбачає здійснення цілої системи корекційних міроприємств.

Важливо, щоб трудовий процес захоплював дітей, викликав у них позитивні емоції, бажання швидко в них включатись. Навколо кожного трудового завдання прагну створити хороший настрій, позитивну атмосферу. Трудова естетика – це вміння гарно працювати, правильно організувати своє робоче місце, правильно розкладати інструменти, матеріали, акуратно прибирати відходи. При підведенні підсумків (оцінюванні, виявленні кращих робіт учнів) завжди звертає вагу на те, щоб виріб мав приємно-естетичний вигляд. З цією метою показую учням тільки естетично оформлені зразки виробів. Залучаю учнів і до художнього оформлення стендів, виробів. В цьому випадку активно розвивається уява, пам'ять, мислення. Виконана робота викликає в учнів відчуття задоволення, радості, особливо якщо робота приносить радість іншим (батькам, малятам, знаходиться на виставці).

Направляючи роботи учнів, привчаю їх до думки, що виставлення красивих, гарно оформлених речей, виробів, вимагає терпіння, стриманості, смиренності, організованості, акуратності, точності і т.д.

Наприклад. Багато учнівських робіт знаходяться у виставочному залі, куди діти із задоволенням проводять своїх батьків, щоб показати свої кращі роботи, при цьому їх душі переповнені радістю.

Взагалі, корекційні завдання в допоміжній школі розв’язуються на кожному уроці, в чому й полягає особливість спеціального навчання. Проте є й специфічні уроки, спрямовані на корекцію вад у засвоєнні знань р/в учнів.

Таких уроків не буває в масовій школі, бо діти з нормальним інтелектом спроможні самостійно подолати подібні вади в засвоєнні знань під час повторення чи виконання домашніх завдань.

В допоміжній школі, навіть після добре проведеного уроку, незважаючи на запровадження ряду корекційних засобів, учні не завжди повністю й якісно засвоюють знання.

З часом окремі елементи засвоєних знань здобуваються, абстрактні послаблюються, руйнуються зв’язки між окремим фактами, явищами, процесами, подіями, прийомами роботи, відображеними в раніше сприйнятих знаннях. У цих умовах недоцільно відразу переходити до закріплення щойно поданого навчального матеріалу. Потрібна додаткова робота для уточнення, внесення поправок, поповнення і відтворення знань, особливо тоді, коли одна й та сама тема вивчається протягом багатьох уроків.

Сутність колекційної роботи на цих спеціальних уроках полягає в тому, що відбувається повторення раніше вивченого матеріалу з метою