РЕФЕРАТ
на тему:
“Порівняльна характеристика стратегії розвитку освіти в різних регіонах світу”
1. Зміст освіти зарубіжної школи
Проблема змісту навчання — одне з головних питань теорії та практики навчання в зарубіжній педагогіці. Уяв-лення про зміст освіти в зарубіжних школах дає середньостатистичне співвідношення предметів у навчальному пла-ні. В розвинутих країнах (СІЛА, Англія, Франція та ін.) на гуманітарний цикл припадає 46%, природничо-матема-тичний — 21,5, художньо-естетичний — 10, оздоровчо-трудовий — 21%.
Цікавим є зміст навчання в американських середніх школах. Старша середня школа США має два навчальні профілі: академічний і практичний. Практичний — за-гальний, комерційний, індустріальний, сільськогоспо-дарський напрями. Для всіх учнів обов'язкове вивчення рідної мови, суспільних дисциплін, природознавства і ма-тематики, заняття фізкультурою. Окрім того, вони можуть обрати кілька предметів з циклу необов'язкових. Акаде-мічний профіль передбачає вивчення алгебри, геометрії, фізики, хімії, біології, іноземних мов.
Право на отримання диплома про закінчення старшої середньої школи дає певна кількість залікових одиниць, або «кредитів» (не менше 16), які випускник повинен на-брати у процесі навчання. Заліковою одиницею вважають вивчення дисципліни впродовж року по 5 годин на тиж-день. Таких одиниць треба набрати: з англійської мови і літератури — 4, з історії — 2, соціальних наук — 1, при-родничих наук — 2, математики (алгебра, геометрія, три-гонометрія) — 2. Кожен учень зобов'язаний прослухати 2—3-годинний цілеспрямований курс, наприклад, іно-земної мови, психології, стенографії, 3—4 залікових оди-ниці можна отримати за вивчення додаткових предметів на вибір. За американськими законами, учень не зобо-в'язаний засвоїти весь програмний матеріал і отримати атестат з хорошими оцінками, він лише повинен щодня ходити до школи до 16 років. Відтак він може не продов-жувати навчання.
Старша середня школа в Японії платна, вступити до неї можна після закінчення неповної середньої школи, склавши вступні іспити. Перший рік у ній — загальноос-вітній, на другому і третьому роках вивчають предмети за вибором. Наприклад, із 5 предметів гуманітарного циклу слід вибрати 2. Щоб закінчити цю школу, необхідно скла-сти більш як 80 заліків. Учні, що навчаються на спеціа-лізованому відділенні, додатково складають іще понад ЗО
заліків з професійних і спеціальних предметів. На цьому відділенні навчаються за такими напрямами: промисло-вість, комерція, рибальство, сільське господарство, охоро-на здоров'я, домоводство. Учні загальноосвітніх відділень самі складають свої навчальні плани з предметів академіч-ного циклу, можливе також вивчення предметів з певної професії. До загальноосвітніх навчальних предметів у старшій середній школі належать: японська мова, геогра-фія, історія, суспільствознавство, математика, природничі дисципліни (загальне природознавство, фізика, хімія, біо-логія, геологія), здоров'я і фізичне виховання, мистецтво (музика, образотворче мистецтво, художнє ремесло, калі-графія), іноземна мова, економіка, домашнє господарство. Посилена увага держави до проблем освіти зробила Японію найосвіченішою країною світу. Понад 95 % япон-ців мають середню освіту і першими в світі досягли «всезагальної середньої грамотності».
2. Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі
Зарубіжна школа і педагогіка прагнуть удосконалити існуючу класно-урочну систему навчання різними шляха-ми. Один із них — навчання учнів групою вчителів за пев-ного розподілу обов'язків між ними. Провідний педагог пояснює новий матеріал кільком класам-паралелям, а за-кріплення здійснюють по класах інші вчителі-помічники. Така система поширена у школах США, Швеції та інших країн.
До новацій у розвитку форм навчання належать неградуйовані школи і школи з різновіковими об'єднаннями уч-нів за інтересами. У неградуйованих школах заняття ор-ганізовують так, щоб учень, виконуючи самостійну робо-ту під керівництвом учителя-консультанта, міг досягати вищих результатів власним темпом. Практикують і так зване відкрите навчання, суть якого в тому, що у школі учень навчається обмежений час, отримуючи від учителя загальні вказівки і завдання. Для їх виконання він пови-нен звертатися до спеціального навчального центру, де йо-го забезпечать необхідною інформацією і матеріалами для самостійної роботи з опорою на технічні засоби навчання.
В індивідуалізації навчання учнів використовують кон-трактну форму. Контракт — угода між учнем і педагогом, яка передбачає основні напрями самостійної роботи учня. Ця форма навчання дає змогу учням індивідуально плану-вати свою навчальну діяльність і оволодівати матеріалом відповідно до власних здібностей та інтересів. Контракт не звільняє від щоденних занять у школі, а є доповненням до них, оскільки складений з метою поглиблення знань з ок-ремого предмета. За такої форми навчання вчитель є ли-ше організатором пізнавальної діяльності учня і консуль-тантом.
У багатьох школах запроваджено такі форми органі-зації навчання, як навчальні центри і центри за інтереса-ми. Навчальний центр може бути організовано у класі, він забезпечує учнів, що цікавляться певною галуззю знань, необхідним обладнанням і матеріалами, науковою і популярною літературою. Центри за інтересами дають учням змогу розширити знання з конкретної соціальної пробле-ми: дослідити екологічну ситуацію в штаті, расове питан-ня та ін. Результати роботи учнів над проектами у нав-чальному центрі або центрі за інтересами оформляють у шкільні виставки, наукові доповіді тощо.
Серед нових форм організації навчання — «школи без стін». Така школа не має свого приміщення, постійних класів. Діти збираються з учителем у різних місцях, пла-нують свою роботу, відвідують заводи, музеї, бібліотеки, пізнають передусім практичний бік життя.
У сучасних школах США використовують також про-екти — індивідуальну або групову форму дослідження (уч-ні збирають інформацію, аналізують її, роблять висновки й отримують результати). Роль учителя — надання допо-моги, спрямування процесу навчання загалом. Час від часу він перевіряє результати виконання проекту.
Якщо для шкіл Західної Європи і США характерний поділ дітей на здібних, малоздібних та нездібних, то у школах Японії такого поділу не