НДРс, але вчити елементам дослiдницької дiяльностi ми повиннi всiх. Тому у якостi дослiдницьких завдань ми даємо студентам не тiльки такi, як наприклад, "З`ясувати вплив метану на показник заломлення повiтря", але й такi, як "Вивести залежнiсть показника заломлення повiтря вiд тиску", тобто, завдання на вивiд формул та пiдтвердження теорем, на обґрунтування яких-небудь положень теорiї, завдання ускладненої трудностi, якi виходять за межi програми тощо. Такi завдання для самостійної роботи студентiв повиннi бути складенi з усiх основних тем курсу фiзики. Методика застосування системи завдань з поступовим зростанням ускладнень та проблемностi є перспективною, виконує не тiльки навчальнi, але й розвиваючi функцiї, якi пiдвищують якiсть пiдготовки iнженерiв.
"Вiд живого спостерiгання до абстрактного мислення i вiд нього до практики - такий дiалектичний шлях пiзнання iстини, пiзнання об`єктивної реальностi" (Гегель). Тому, у тих випадках, коли навчання здiйснюється з урахуванням майбутнього фаху студента, полiпшуються усi показники навчальної дiяльностi. Наприклад, оптимiзацiя процесу навчання фiзики у ДонНТУ. У цьому випадку також перероблено весь курс з акцентом на "використання фiзичних знань в iнженернiй практицi" для конкретної спецiальностi (гiрничої, металургiйної, механічної). Проте професiоналiзацiя завдань для СРС ще не має масового характеру, мабуть тому, що їхня розробка пов'язана з наявнiстю об`єктивних методичних труднощiв; визначенням перелiку професiйних знань, умiнь та навичок майбутнього фахiвця та формуванням його профiлю роботи, а також розробкою його професiограми.
Завдання викладачiв фiзики на кафедрi, на наш погляд, зводиться не тiльки до того, щоб дати фундаментальнi знання з предмету, здiйснити контроль за засвоєнням знань, але й прищепити студентам навички творчо, самостiйно мислити, пiзнавати, вирiшувати деякi, хоч i невеличкi, проблеми, суперечностi, тому що розвиток науки - це вирiшення суперечностей.
Вiдомо, що однiєю з найважливiших передумов самостійної роботи студентiв є чiтко налагоджений контроль за її виконанням. Вiн сприяє поглибленому вивченню предмета, створює широкi можливостi використання зворотного зв'язку для подальшого вдосконалення органiзацiї цієї роботи i методики викладання любого предмету та, зокрема, фiзики. На нашiй кафедрi протягом декiлька рокiв практикуються наступнi методи пiдсумкового та поточного контролю знань студентiв:
1. Поточне опитування. Проводиться постiйно протягом семестру Мета - установити готовнiсть студентiв до засвоєння наступного матерiалу, виконання лабораторних та практичних завдань тощо.
2. Контроль виконання домашнiх завдань. Мета - перевiрка загального рiвня засвоєння студентами знань та коректування подальшої роботи викладача пiд час вивчення даного роздiлу або курсу. Проводиться постiйно протягом семестра.
3. Експрес-контроль. Проводиться постiйно на лекцiях протягом всього семестру. Цей засiб контролю має ряд переваг у порiвняннi з iншими формами контролю за самостiйною роботою студентiв. По-перше, вiн не займає багато часу (що має велике значення для спецiальностей, якi мають менш за все кiлькiсть годин на вивчення фундаментальних дисциплiн); по-друге, стимулює самостiйну дiяльнiсть студентiв; по-третє, примушує студентiв бути бiльш уважними на лекцiях, бiльш якiсно вести конспект, що у пiдсумку сприяє поглибленому вивченню фiзики. Провадження експрес-контролю не повинно займати бiльш 5 - 10 хвилин. Мета - що й у поточного контролю - пiдтримка одержаних ранiш знань, вмiнь та навичок шляхом постiйного повторення, виявленню тих студентiв, якi не працюють самостiйно з пiдручниками та навчальними посiбниками; контроль вiдвiдування лекцiй тощо.
4. Взаємоконтроль (по В.Ф.Шаталову). Мета - вироблення свiдомостi у студентiв пiд час засвоєння знань, вмiнь та навичок протягом семестру.
5. Самооцiнка (самоконтроль). Мета - робота над своїми помилками згiдно обумовленого алгоритму або вiдповiдi, оцiнка свого рiвня знань.
6. Навчальний контроль. Суть цього метода мiститься у наступному: дається питання, яке побудовано з двох частин: перша частина - iнформацiя, друга частина - питання по отриманiй iнформацiї з метою вiдпрацьовування (обробки) додаткових навичкiв та знань, якi були отриманi протягом семестру.
7. Атестацiя - фiльтрiвний (фiльтрувальний) щомiсячний контроль.
8. Колоквiум. Перевiрка знань з обумовленої теми, яка вивчається у семестрi. Проводиться 2-3 рази в семестр з метою поточного контролю знань студентiв пiсля вивчення кожної теми (блоку) протягом всього семестру.
9. Контроль знань шляхом виконання лабораторно-практичних робiт дослiдницького проблемного характеру.
10. Написання тематичних рефератiв. Науково-дослiдницька робота студентiв, яка напрямлена на розширення (поширення) їхнього професiйного кругозору i практичного застосування знань та вмiнь, якi вони отримали в наслiдок вивчення курсу фiзики. Проводиться 1-2 рази в семестр.
11. Рейтингова система контролю, яка може включати в себе всi попереднi види контролю повнiстю або частково. Мета - перевiрка систематичностi та якостi роботи студентiв на аудиторних та поза аудиторних заняттях. Рейтингова система контролю включає в себе метод шкальних вiдмiток, кореляцiйний аналiз, метод конкордацiї . Проводиться постiйно протягом всього семестру.
12. Залiк i диференцiюваний залiк має характер заздалегідного або iнодi пiдсумкового контролю в кiнцi кожного семестру.
Таким чином, проведення протягом семестру вище згаданих методiв контролю за самостiйною роботою студентiв є важливою передумовою отримання стабiльних знань з фiзики. Успiх нашої дiяльностi в бiльшостi залежить вiд того, хто прийшов у вуз за знаннями, тих, хто вирiшив присвятити своє життя iнженернiй справi. Це означає, що сьогоднi не можна вчити студентiв так, як ми вчили вчора, а завтра не можна буде вчити їх так, як ми навчаємо сьогоднi. Але це не означає, що студент повинен бути кинутим напризволяще. Навпаки, дисциплiнованiсть, суровий попит за виконання кожного завдання, мотивацiйна i справедлива оцiнка наслiдкiв самостійної працi - важлива умова становлення та формування громадянської вiдповiдальностi студента за доручену йому справу. Але фiзику студенти починають вивчати на першому курсi. Студентської "кваліфікації" вони поки ще, зрозумiло, не придбали i
