Редукціонізм — зведення складної цілісної системи (наприклад, організму) через аналіз його частин до суми простих, елементарних одиниць (клітин) з метою вивчення кожної з них і акцентування уваги на одній певній ознаці.

Інтегратизм — науково пізнавальний напрям, в центрі уваги якого вивчення системного характеру біологічної організації, ієрархічної структури її, цілісності живої системи як взаємозв’язку частин, а не їх суми.

Врахування даних принципів біологічного пізнання сприятиме формуванню в учнів системного мислення, цілісної наукової картини світу.

3. Зв’язок методики викладання біології з іншими науками

Методика викладання біології тісно пов’язана з біологією. Вивчення живої природи в школі проводиться методами біологічної науки: спостереження, експеримент, практичні роботи. Головною вимогою до вчителя біології є ерудиція в галузі біологічних наук на рівні сучасних досягнень. Проте шкільний предмет біології і біологічна наука відрізняються щодо мети, обсягу, структури, методів і форм викладення. Зміст шкільного предмету повинен бути науковим, а структура знань і форми викладу — педагогічна.

Навчальний предмет об’єднує знання відповідних наук у системі, яку визначають методичні закономірності навчання виховання відповідно до загальноосвітньої мети школи і вікових особливостей учнів.

Методика викладання біології опирається на загальну і педагогічну психологію, оскільки особливості засвоєння навчального матеріалу визначаються не лише специфікою змісту, але й віковими та індивідуально-психологічними особливостями дітей. Зміст навчального матеріалу і форми викладання ускладнюються з класу в клас в міру розвитку особистості дитини.

Методика викладання біології тісно пов’язана з педагогікою, зокрема з дидактикою та теорією і методикою виховання.

4. Сучасні проблеми методики викладання біології

Методика, як й інші науки постійно розвивається, що зумовлено реформуванням суспільства і школи, зміни її загальної мети навчання і виховання, навчальних планів (кількості годин і предметів), навчальних програм (змісту предметів) тощо.

Методика викладання біології розвивається на основі основних закономірностей, які і відображають ті напрямки методики, над якими працюють учені. Це:

1. Синтез основ біологічної науки у структурі і змісті навчального предмету шкільної біології (розробка стандартів, концепцій біологічної освіти, нових програм, навчальних планів тощо).

2. Здобування учнями усвідомлених і міцних знань поступовим розвитком понять і умінь (впровадження нових технологій навчання).

3. Провідна роль змісту навчального матеріалу і відповідність йому форм і методів викладання (підготовка відповідного навчально-методичного забезпечення).

4. Взаємозв’язок усіх сторін виховання у процесі навчання біології.

5. Цілісність і система процесу викладання.

Оновлення змісту освіти є визначальною складовою реформування освіти в Україні і передбачає приведення його у відповідність з сучасними потребами особи і суспільства. Реформа школи зумовлена тим, що нам потрібні люди, які б володіли величезними потенціалами: зокрема біотехнології, біоніки, кібернетики, інформатики, техніки. З метою становлення економіки і підвищення добробуту людей слід подбати особливо про збереження екологічного стану середовища і екологію самої людини. З цією метою слід реалізувати в освіті цілісний системний підхід до вивчення природи і гуманістичний підхід до людини і природи як об’єкту пізнання.

Шляхи реформування змісту загальноосвітньої підготовки згідно державної національної програми “Освіта” (Україна ХХІ ст.):

Ш      поєднання основ класичних фундаментальних дисциплін і сучасного розуміння закономірностей будови світу;

Ш      обов’язкове вивчення природничо-математичних дисциплін в усіх типах загальноосвітніх навчально-виховних закладів на всіх ступенях освіти;

Ш      посилення гуманістичного спрямування змісту природничо-математичної підготовки.

Основні шляхи реформування освіти зачіпають як певні державні інститути, які повинні забезпечити належні умови для вчителів, так і особистість самого вчителя-творця.

Умовами успішного реформування освіти є:

Ш      створення у суспільстві атмосфери загальнодержавного сприяння;

Ш      подолання девальвації загальнолюдських гуманістичних цінностей;

Ш      забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес сучасних передових технологій та науково-методичних досягнень;

Ш      відхід від авторитарної педагогіки;

Ш      підготовка нової генерації передових кадрів, і їх професійного та загально-культурного рівня;

Ш      формування нових екологічних основ системи освіти;

Ш      реорганізація існуючих і створення нових навчально-виховних закладів нового покоління;

Ш      радикальна перебудова управління сферою освіти шляхом демократизації, децентралізації, створення регіональних систем управління;

Ш      органічна інтеграція освіти і науки, активне використання наукового потенціалу вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ, новітніх теоретичних розробок та здобутків педагогів-новаторів, громадських творчих об’єднань у навчально-виховному процесі;

Ш      створення нової правової та нормативної бази освіти.