Дослідження М.В. Максимової, М.Е. Зеленової, Р.В. Овчарової [2] свідчать про те, що феномен соціально-психологічної дезадаптації існує в учнів початкової школи і може виявлятися приблизно в 37% випадків.
Ступінь дезадаптації різна: від проблемності до конфліктності і соціокультурної занедбаності. Прояви дезадаптації різні – вони можуть бути виділені по об'єктивним і зовні виражених показниках: соціометричним статусам, не бажанню чи не впевненості, агресивної поведінки, а також по суб'єктивних переживаннях: незадоволеності, тривожності і ворожості.
З метою профілактики і корекції соціально-психологічної дезадаптації дітей 6-7 років І.Н. Агафоновою була розроблена програма «Я і Ми», що пройшла апробацію в д/с № 37 Санкт-Петербурга [2]. Дана програма може впроваджуватися й у початковій школі педагогом чи психологом при відповідних умовах (робота з підгрупами). Основна мета програми конкретизується в наступних задачах:
Формування позитивної Я-концеції.
Формування позитивної концепції іншої людини.
Формування мотивації досягнення успіху.
Формування потреби в спілкуванні і комунікативних уміннях.
Дана програма може бути реалізована у всіх видах діяльності дитини й у спеціальній системі занять тренінгів. Програма включає 15 етапів і розрахована на 25-29 занять.
У школах для визначеної готовності дитини до навчання і профілактики можливих шкільних труднощів, зв'язаних з неготовністю в тому чи іншому шкільному аспекті, проводиться рання діагностика шкільної зрілості.
Визначаючи психологічну готовність до шкільного навчання, дитячий практичний психолог повинен чітко розуміти, для чого він це робить. Можна виділити наступні цілі, яким потрібно виходити при діагностики готовності до школи:
Розуміння особливостей психологічного розвитку дітей з метою визначення індивідуального підходу до них у навчально-виховному процесі.
Виявлення дітей не готових до шкільного навчання, з метою проведення з ними заходів, спрямованих на профілактику шкільної неуспішності.
Розподіл майбутніх першокласників по класах відповідно до їх «зони найближчого розвитку», що дозволяє кожній дитині розвиватися в оптимальному для неї режимі.
Відстрочка на 1 рік початку навчання дітей, не готових до шкільного навчання, що можливо тільки дітям шестирічного віку.
За підсумками діагностичного обстеження можливе створення спецгрупи і класу розвитку, у яких дитина зможе підготуватися до початку систематичного навчання в школі. Так само створюються групи корекції і розвитку по основних параметрах.
Такі заняття можуть проводитися й у період адаптації в школі. Наприклад, курс Г.А. Цукермана «Введення в шкільне життя» проводиться саме в період початку шкільного навчання.
Цей курс створений для того, щоб на порозі школи, між дошкільним і шкільним дитинством, допомогти дитині побудувати змістовний образ «дійсного школяра». Це своєрідна десятиденна ініціація в новий вік, у нову систему відносин з дорослими, однолітками, самим собою.
Уведення носить проміжний характер, що відповідає самовідчуттю дитини. За формою, по манері спілкування «уведення будується як навчання новачка навчальному співробітництву. Але матеріал, з яким працюють діти – чисто дошкільний: дидактичні ігри на конструювання, класифікацію, серіацію, міркування, запам'ятовування, увага. Пропонуючи ці, по суті розвиваючі завдання, ми не прагнемо навчити їх у досконалості усі виконувати. Зусилля дітей повинні бути зосереджені на підставі відносин: на умінні домовлятися, обмінюватися думками, розуміти й оцінювати один одного і себе так, «як це роблять дійсні школярі».
Існує ще одна програма адаптаційних занять для першокласників «Введення в шкільне життя», розроблена кандидатом психологічних наук Санько А.І., психологом МОУ № 26 Челябінська Кафєєвої Ю.[37] Цей курс допомагає дітям усвідомити нові вимоги, формує внутрішню потребу у виконанні встановленого порядку.
Особливе місце в курсі займають мотиваційні бесіди, що дозволяють виявити дітей з учбово-пізнавальною мотивацією.
Заняття сприяють прискореному знайомству першокласників один з одним і створенню сприятливого психологічного клімату в класі.
Курс передбачає ігрові заняття, що припускають зведену форму спілкування. Тут можливі рухливі вправи, не настільки жорстко як на уроці, лімітований час. Заняття проводить психолог протягом перших навчальних днів. Він одержує інформацію про нових учнів.
У такий спосіб для організації психологічної допомоги дитині на етапі підготовки до шкільного навчання застосовують наступні прийоми: підготовка в д/садку, діагностика в школі з наступними коррекционними заняттями.
ВИСНОВОК ДО 1 РОЗДІЛУ
1. Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідність і достатній рівень психологічного розвитку дитини для освоєння шкільної програми в умовах навчання в колективі однолітків.
Психологічна готовність до шкільного навчання визначається насамперед для виявлення дітей, не готових до шкільного навчання, з метою проведення з ними розвиваючої роботи, спрямованої на профілактику шкільної неуспішності і дезадаптації.
2. Під психофізичною готовністю розуміється фізичне дозрівання дитини, а також дозрівання структур мозку, що забезпечує відповідних віковій нормі рівня розвитку психічних процесів.
Під інтелектуальною готовністю розуміється розвиток розумових процесів – здатність узагальнювати, порівнювати об'єкти, класифікувати їх, виділяти істотні ознаки, робити висновки. У дитини повинна бути визначена широта представлень, у тому числі образних і моральних, відповідний мовний розвиток, пізнавальний активність.
Під особистісною готовністю розуміється наявність розвитої навчальної мотивації, навичок спілкування і спільної діяльності. У дитини повинна бути досягнута порівняно гарна емоційна і вольова стійкість, на тлі якої можливе розвиток і протікання навчальної діяльності.
Несформованість одного з компонентів шкільної готовності є не сприятливим варіантом розвитку і веде до утруднень в адаптації до школи: у навчальній і соціально-психологічній сфері.
Для підготовки дитини до успішного шкільного навчання існують різні підходи: спеціальні заняття в д/садку на етапі адаптації до школи, діагностика шкільної готовності і підготовка до школи.
Розділ ІІ. Психолого-педагогічна підготовка
до шкільного навчання
Програма занять
Психологічна готовність до шкільного навчання – одна з найважливіших проблем дитячої і педагогічної психології. Від її рішення залежить, як побудова оптимальної програми виховання і навчання дошкільників, так і формування повноцінної навчальної діяльності в початкових класів.
Ми пропонуємо програму занять, спрямованих на підготовку