Реферат з педагогіки
Відповідно до пріоритетів „Національної доктрини розвитку освіти України у ХХ столітті” педагогічна наука веде пошуки нових методичних технологій перебудови змісту освіти, які б забезпечували не лише високу теоретичну і практичну підготовку, а й сприяли переорієнтації навчального процесу на особистість учня, на створення сприятливих умов для досягнення кожним учнем можливого для нього рівня знань.
Вивчення математики сприяє формуванню позитивних якостей особистості, рис характеру, емоційно-вольової сфери учнів: розумової активності, пізнавальної самостійності, саморегуляції, продуктивного і творчого мислення, чесності, правдивості, інтелектуальної витриманості, наполегливості.
Психолого-педагогічні дослідження свідчать, що групова навчальна діяльність сприяє активізації й результативності навчання школярів, вихованню гуманних стосунків між ними, самостійності, умінню доводити і відстоювати свою точку зору, а також прислуховуватись до думки товаришів, культурі ведення діалогу, відповідальності за результати своєї праці.
Коли дитина вчить дитину, то є найбільша можливість засвоїти матеріал — 90%, коли здійснюється навчання у процесі роботи — 75%, навчання у малих групах — 50%, викладання на основі демонстрацій і дослідів — 30%, використання ТЗН — 20%, самостійне читання нового матеріалу — 10%, монологічне пояснення вчителем нового матеріалу — 5%. Ці дані взяті із таблиці наведеної комісією по освіті, яка діє в ЮНЕСКО.
І тому в своїй роботі вчителі нашої школи намагаються використовувати перші із наведених видів робіт.
Вони й становлять основу адаптивної системи навчання за книгою А.С.Границької „Навчити діяти і думати”, елементи якої використовуємо в своїй роботі.
В основі цієї концепції навчання лежить перш за все принципово нова модель організації навчання .
Організаційна структура уроку дозволяє збільшити час самостійної роботи учнів, що в свою чергу вимагає переходу до неперервного управління, що забезпечує надійну реалізацію на практиці основних положень теорії діяльності.
Як організувати самостійну роботу всіх учнів? Як перевірити її результат у кожного учня? Як забезпечити матеріалами і завданнями клас, що працює самостійно? Ця проблема стає постійною турботою вчителя, в АСН.
Більшу частину часу на уроках слід відводити на усну самостійну роботу, яка проводиться в парах різного типу. Робота в парах включає взаємоконтроль, як один із засобів, що забезпечує контроль результатів самостійної роботи. Самостійна робота учнів на уроці не тільки дозволяє активізувати діяльність учнів, але й створює умови для індивідуальної роботи вчителя на уроці.
Але щоб спокійно працювати індивідуально на фоні самостійно працюючого класу, необхідно спочатку спеціально навчити учнів прийомам самостійної роботи, прийомів взаємоконтролю і самоконтролю.
Робота є основою для організації самостійної роботи на уроках. На відміну від роботи в малих групах, де учні відповідають по черзі командиру (асистенту) в парах адаптивної системи будь-якого типу в кожний момент половина учнів говорить, а інша половина контролює. Потім вони міняються ролями. Лідерів тут нема.
В адаптивній системі навчання використовують три види пар: статична, динамічна і варіаційна.
Статична пара — працюють учні, що сидять разом за партою.
Динамічна пара — це мала група з чотирьох учнів. Об’єднуються учні які сидять за сусідніми партами.
1 ТАКТ
2 ТАКТ 3 ТАКТ
Варіаційна пара — чотири учні, кожний працює то з одним то з другим сусідом. При цьому відбувається обмін матеріалом, варіанти яких будуть пророблені кожним членом мікро групи.
1 ТАКТ
2 ТАКТ 3 ТАКТ
Динамічна пара працює за завданням написаними на дошці або плакаті. Вчитель дає 4 варіанти завдань, 4 питання, 4 пункти плану. Матеріал проробляє кожний учень в різній послідовності. Потім робота завершується спільною роботою групи по узагальненню і систематизації знань. Кожний питає кожного по своєму питанню, кожний відповідає кожному на ті питання.
Варіаційна пара є одним з видів колективного навчання. На відміну від динамічно пари, де розподіляється по частинах одне для всіх спільне завдання, у варіаційній парі відбувається інтеграція зусиль. Затраченим кожним на підготовку різних матеріалів. У варіаційній парі обробляються різні матеріали, підготовлені різним членом колективу самостійно. Наприклад, кожний готує карточку з питанням, завданнями. На звороті картки дано відповіді на питання, розв’язування задачі і прикладів. Після перевірки карточок вчителем, який підходить до кожного учня, сідають у четвірці так, щоб кожний з них міг працювати то з лівим, то з правим сусідом. Перший такт— кожний питає сусіда усно по своїй картці. Учні задають один одному питання, слухають відповіді з записами на звороті картки. Задачі і приклади розв’язуються усно. Перевіряючий слідкує за ходом розв’язку по запису на звороті картки. Після взаємоперевірки і взаємо навчання партнери міняються картками.
2 такт Поворот до нового партнера, що сидить за сусідньою партою. Перевіряючий працює по карточці по якій тільки що був перевірений сам. На звороті є запис відповідей на питання або хід розв’язування задач. Так що кожний перевіряючи й може перевірити і навчити. Після завершення роботи відбувається зміна карточок. Поворот до першого партнера.
Третій такт — робота з першим партнером, але по новій карточці. Робота завершується як тільки вернеться своя карточка.
Колективне навчання не слід підміняти роботою в малих групах, де перевіряючий назначається сильніший учень. Лідерство породжує нерівноправність.
Схематично роботу в парах можна ще і так компактніше зобразити:
Статична пара
Динамічна пара
Варіаційна пара
Незалежно від того, яким чином здійснюється управління самостійною роботою учнів на уроці, вчитель повинен оволодіти прийомами індивідуальної роботи з учнями.
Частину часу індивідуальної роботи вчитель приділяє управлінню, яке здійснюється в процесі обходу всіх учнів. В процесі обходу здійснюється істинне співробітництво вчителя з кожним учнем. До кожного підійти, допомогти, дати пораду,