„ ... Я повинен пізнати світ і себе, я потребую життєвих експериментів. Я хочу приміряти до себе і ту роль, і цю, хочу зазнати неймовірного, хочу перевірити відоме. Мені потрібні труднощі й помилки”, — так визначив В. Леві алгоритм пошуку істини кожною особистістю.

Працюючи на уроках в парах, учні постійно перебувають у діалозі, як зовнішньому ( вчитель – учень, учень – учень) так і внутрішньому ( діалог учня з поставленою проблемою). Це стимулює творчу працю учнів, спонукає їх критично мислити, що дуже важливо для розвитку особистості.

Тому й намагаюсь на уроках, де це можливо застосувати, елементи технології методики ЧПМ: „гранування”, „кубування”, „кола Вена”, розминка „ Енерджайзер”, застосування цих елементів урізноманітнює види роботи на уроці, зацікавлює учнів. Їх можна використовувати спільно із елементами адаптивної системи навчання. Так, наприклад, при проведенні підсумкового уроку по темі „Чотирикутники” у 8 кл. Учням було дано завдання порівняти властивості чотирикутників, записавши їх у „кола Вена”. Учні працювали у варіаційних парах, завдання були різні. В кінці було проведено підсумок, узагальнення вивченого. „Кола Вена” можна використовувати і при вивченні теми функції у 8 і 9 кл. Використовувала „кола Вена” і при вивченні „Ділення раціональних чисел „. Учні порівнювали властивості множення і ділення раціональних чисел, записуючи їх у „кола Вена”. Працювали в статичних парах.

Після вивчення властивостей будь-якої із геометричних фігур учні складають „гроно” вивчених властивостей, або „кубування ”.

Це можна використовувати дуже часто. Часто проводжу на уроках ігри „Щасливий випадок”, „Естафета”, „Математичне лото”

„Щасливий випадок” — при вивченні теми „Чотирикутники” (8 кл.), „Вирази та їх перетворення” і „Функції” (7 кл.), „Круглі тіла” (6кл.), „Геометрична прогресія” (9кл.).

„Математичне лото” — дії з десятковими дробами (5кл.), „Пропорції” (6кл.).

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями,

Гнучко адаптуватись у мінливих життєвих ситуаціях;

Самостійно та критично мислити;

Уміти бачити та формувати проблему, знаходити шляхи раціонального вирішення;

Усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

Бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

Грамотно працювати з інформацією;

Бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі;

Вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту, культурного рівня;

Щоб допомогти учням оволодіти цими якостями і розробляються новітні освітні технології. А нам, вчителям, в міру своїх можливостей, свого педагогічного досвіду необхідно творчо застосовувати ці технології у навчально-виховному процесі. Не треба дуже захоплюватись і сліпо наслідувати те, що у когось дуже добре. Потрібно відкривати те, що найкраще можна застосувати для даного конкретного класу, для даного колективу дітей, враховуючи можливості всіх і кожного зокрема. І своїй роботі, в своїх починах і творчих дерзаннях бачити перед собою перш за все дитину, її можливості, її здібності, її проблеми, її особистість.

Література:

А. С. Границкая „Научить думать и действовать” Москва „Прсвещениє”. Адаптивная система обучения в школе

Освітні технології. Навчально-методичний посібник За загальною редакцією доктора педагогічних наук О. М. Пєхоти Київ „А.С.К” 2001

Технологізація навчання математики. Матеріали обласних педагогічних читань Івано-Франківськ 2002