Реферат з педагогіки
Викладання біології і екології в школі
На уроках біології присвячених екологічним проблемам намагається розкрити основні принципи цих проблем і прогнозувати ситуацію, спираючись на відомі літературні дані. Широко використовую висловлювання відомих вчених, письменників, громадських діячів з питань екологічного напрямку.
Філософські погляди, суспільні проблеми та ціннісні орієнтири, відкриття у фізіології, психології та інших науках щодо можливостей та специфіки розумового розвитку людини, технічні досягнення людства та впровадження нових інформаційних технологій насамперед впливають на реформування освітньої системи держави.
Вчитель Олександра Володимирівна велику увагу приділяє екологічному питанню на своїх уроках, спрямовує свої зусилля на навчання учнів у екологічному аспекті. Саме таке навчання забезпечує практичне застосування вмінь і навичок на уроках у 6 – 9 класах.
Екологічна освіта складається з різних профілів викладання, які безпосередньо стосуються тієї галузі у межах якої проводиться той чи інший урок. Основні підходи до формування змісту екологічної освіти можна розділити на дві групи: аналітичні та синтетичні.
Аналітичні підходи зводяться до того, що з усього загалу екологічної інформації береться та її частина, що має безпосереднє відношення до певної теми.
Синтетичні підходи полягають у намаганні створити одну між предметну навчальну дисципліну під назвою „екологія”, в якій відбивається увесь спектр екологічної інформації.
Серед багатьох засобів екологічного виховання, що сприяють підвищенню рівня екологічної культури школярів є дидактична гра. У результаті спеціального дослідження виявилося, що недостатньо використовуються виховні ресурси ігрової діяльності з метою виховання рис екологічної культури. Крім ігор, що застосовуються в навчально-виховному процесі переважають стандартні екологічні
кросворди, вікторини. Вони насамперед впливають на підвищення рівня знань учнів і не торкаються їхніх свідомостей, цінних орієнтацій, мотиваційної сфери та найголовнішого критерію рівня екологічної культури – природоохоронної діяльності.
Наприклад: Екологічна гра „Хто я?” Можна провести під час уроку і в позаурочний час. Для цього треба підготувати паперові таблички з написаними назвами тварин певної екосистеми. Перед початком гри вчитель прикріплює до одягу на спині кожного гравця табличку так, щоб той не бачив власної, а тільки написи на табличках інших. Одному учневі пропонується за допомогою простих знань про розміри, забарвлення, місце існування, характер живлення, на які можна відповісти тільки „так” чи „ні”, якомога швидше з'ясувати в інших гравців, який живий організм він представляє. Коли учасник упевнений, ким він є у цій грі, то підходить до вчителя й оголошує йому свою назву. Вчитель нараховує йому кількість балів залежно від того, скільки часу і запитань знадобилося гравцеві для розпізнання «самого себе» Ті гравці, які з'ясували, ким вони є, складають ланцюжки живлення та харчові піраміди. Перема-гає група, яка першою побудує піраміду і харчові ланцюжки та відобразить зв'язки між ними.
Групи ознайомлюють одна одну з будовою своїх ланцюжків і розмірковують про те, що ста-лось би в разі, якби представники якоїсь ланки надмірно розмножилися чи, навпаки, зникли.
Під час гри учні опановують поняття «харчо-вий ланцюжок», «харчова піраміда», «продуцент-консумент», «хижак-жертва»
Цю гру добре проводити після вивчення пев-ної екосистеми, щоб діти знали, які рослини і тварини можуть бути в ній.
Одним із найцікавіших варіантів проведення звичної для всіх вікторини є гра «Казино». Вона — універсальна за формою і може бути організова-на на будь-якому уроці під час вивчення довіль-них (у тому числі й екологічних) тем. Змінюєть-ся лише зміст. Зміна рівня складності запитань дає змогу адаптувати гру до учнів з різним рівнем можливостей та підготовки.
Для гри необхідні фішки (це можуть бути круглі кольорові шматочки картону
чи пластма-си) кількістю не менше 50 штук та 10 пулет (кру-жечки значно більшого розміру, кожний з яких вартий 10 фішок). Для гри треба скласти 7 ціка-вих не дуже складних запитань і одне складніше (на «ва-банк»). Наприклад, під час вивчення теми «Екологічні проблеми Африки» до основних мож-на віднести такі запитання.
Для якої природної зони характерний такий набір живих організмів: гієна, шакал, лисиця-фенек, вельвічія, скорпіон, газель? (Для пустелі.)
«Чому рослинний і тваринний світ кратера Нгоронгоро навіть до створення національного парку зберігся краще, ніж: у навколишній місце-вості?» (Ізоляція від діяльності людини.)
А для «ва-банку» підійдуть, наприклад, такі.
Для зони вологих екваторіальних лісів харак-терне надмірне зволоження. Щодня тут бувають дуже великі зливи, які утруднюють дихання. Яким виразом можна схарактеризувати співвідношення води і повітря в цій природній зоні? («Вода з про-шарками повітря».)
Учені, які працюють у національних парках і заповідниках Африки, винайшли досить оригіналь-ний спосіб рятування носорогів від браконьєрів, які полюють лише за рогом тварини, вбиваючи її. Після застосування якого інструмента тварина перестає цікавити браконьєрів? (Пилки, якою спилюють ріг у сплячого носорога.)
У грі беруть участь три гравці, які сідають поруч обличчям до класу на деякій відстані від інших дітей. Кожному учаснику виділяється 10 фішок. Керівник гри ставить запитання, даю-чи на обдумування ЗО сек. Потім гравці залежно від того, наскільки вони впевнені у своїй відповіді, роблять «ставки» — викладають на середину стола певну кількість фішок. Право на пер-шу відповідь дістає учень, чия ставка найбільша. Якщо він відповідає правильно, то отримує таку кількість фішок, яка дорівнює його ставці, а став-ки двох інших учнів керівник забирає зі столу в «доход казино». Якщо відповідь неправильна, його ставка йде в «доход казино». У цьому разі право на відповідь знову отримує гравець з найбільшою ставкою за тими самими правилами. Коли пра-вильну відповідь дає лише останній гравець, то його ставка залишається йому.
Якщо учасник
