екологічних про-блем;

в) залучення учнів до спіль-ної дослідницької діяльності, спрямованої на вивчення еко-логічних проблем; забезпечен-ня самостійності учнів у вико-нанні завдань; організація та-ких форм діяльності, що перед-бачають застосування знань у нових ситуаціях.

Друга група умов пов'язана з використанням спеціальних завдань на формування та за-кріплення мотивації.

Застосовуючи різноманітні прийоми формування позитив-ної мотивації до вивчення еко-логічних проблем, слід врахо-вувати, що навіть сприятливі умови впливають на мотивацію навчання не безпосередньо, а тільки через внутрішнє став-лення до них самого учня. Та-ким умовам задовольняють інформаційні тексти, дослід-ницькі завдання, ситуації, спрямовані на формування ок-ремих аспектів внутрішньої позиції учнів.

Робота вчителя спрямована на розвиток і за-кріплення пізнавального інте-ресу до вивчення екологічних проблем і включати такі види впливу, як актуалізація раніше сформованих мотиваційних настанов, що треба закріпити і підтримати; створення умов для формування позитивних моти-ваційних настанов (мотивів) і розвиток їх нових ознак (стій-кість, усвідомлення, дієвість).

Завдання педагога полягає в тому, щоб учні постійно були мотивованими до дій. Але зміст мотивів на різних етапах робо-ти має бути неоднаковим.

На початку вивчення учні повинні зрозуміти, що корис-ного і нового вони дізнаються, де зможуть застосувати набуті екологічні знання, які перева-ги дасть їм засвоєння матеріа-лу теми.

Надалі при вивченні кожної теми можуть не тільки посилю-ватися вихідні мотиви, а й з'яв-лятися нові. Це відбуваєть-ся, якщо учні усвідомлюють і розуміють екологічні знання, які вони набувають, оцінюють їх, порівнюють, отримують за-доволення від самого процесу . навчання. Цьому, як відомо, сприяють: робота в групах; ак-тивне спілкування з учнями, вчителем, спеціалістами з еко-логічних проблем; сам харак-тер пошуково-дослідницької роботи; рівень сформованості як загальнонавчальних, так і екологічних умінь.

На останньому етапі вив-чення теми необхідно створи-ти мотивацію завершення

Учень повинен оцінити свої знання (порівняти їх із знан-нями товаришів) у ході диску-сій, визначити, яких знань йому ще не вистачає, і сплану-вати завдання подальшої само-освіти.

Розглянемо етапи форму-вання позитивних мотивів до вивчення екологічних проблем на прикладі теми «Захист сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб»

І етап – визначення ви-хідної мотивації.

На початку вивчення теми вчитель здійснює актуалізацію попередніх знань («Що ми зна-ємо з цієї проблеми»). Після відповідей учитель розділяє уч-нів на малі групи і з метою ви-кликати здивування, допитли-вість роздає (на кожну групу) інформаційні картки. Наводи-мо деякі з них.

1. Американські фермери все мен-ше використовують пестициди, що здатні накопичуватися в кінцевих про-дуктах. Вирощуючи суниці, наприклад, замість хімікатів для боротьби з ко-махами-шкідниками тепер використо-вують комбайни, в які вмонтовано по-тужні пилососи.

2. Філіппінські дослідники відкри-ли новий спосіб захисту цитрусових дерев від комах-шкідників. Викорис-тання деяких видів павуків виявилося ефективнішим, ніж застосування пес-тицидів.

3. Нещодавно болгарські вчені роз-робили новий засіб боротьби з борош-няним кліщем. Препарат називається «артезін», а отримують його з полину.

4. Встановлено, що кожного року віруси «з'їдають» до 20% врожаю кар-топлі у світі. Тому велике значення мають роботи вчених з виведення стій-ких до вірусів сортів цієї культури.

5. Розсіювання пестицидів над лі-сами призводить до втрати значної кількості орнітофауни (до 87%).

6. Пестициди знищують до 80% комах-запилювачів, що негативно по-значається на врожайності вирощува-них культур.

Після роботи груп з інфор-маційними картками вчитель

пропонує обговорити мораль-ний бік проблеми, пов'язаний з практикою використання пес-тицидів.

Як правило, обговорення не може бути завершеним, оскіль-ки в учнів не виста-

чає певних знань з даної проблеми, зокре-ма про прямі й опосередковані екологічні наслідки впливу пес-тицидів на живі організми; найефективніші форми захис-ту рослин тощо.

Цим самим учитель викли-кає мотив відносного незадо-волення.

Для посилення мотиву вив-чення даної проблеми вчитель пояснює значення цих еколо-гічних знань для майбутнього життя та діяльності школярів.

Отже, наприкінці першого етапу учні підводяться до усві-домлення того, яких ще треба набути знань і вмінь з даної проблеми.

II етап – підкріплення і посилення мотивації, що ви-никла.

Даний етап відбувається під час роботи в групах, де ство-рюються умови співробітницт-ва, вільного спілкування, засто-сування кожним своїх органі-заційних і комунікативних здіб-ностей.

Цей етап потребує органі-зації дослідницької діяльності учнів, залучення їх до активно-го пошуку даних, фактів, еко-логічної інформації про: ефек-тивні методи захисту рослин від шкідників і хвороб; види пес-тицидів, що використовують у місцевому господарстві; пози-тивні та негативні боки засто-сування пестицидів; вплив пес-тицидів на природу, здоров'я людини.

Крім цього, учні отримують завдання вивчити думку місце-вих жителів про проблему ви-користання пестицидів і склас-ти інформаційний огляд, в яко-му було б визначено ставлення громадськості до даного питан-ня.

III етап – завершення вивчення теми.

Даний етап відбувається у формі дискусії, в ході якої роз-глядаються різні шляхи бо-ротьби із сільськогосподарсь-кими шкідниками. Учні обго-ворюють питання безпечніших для людини і ефективніших для боротьби зі шкідниками мето-дів. Висловлюють усі «за» і «проти» різних способів захис-ту рослин.

У ході обговорення резуль-татів дослідницької роботи важ-ливо, аби кожен учень зрозу-мів і оцінив свій позитивний досвід і щоб у нього виникла позитивна мотивація перспек-тиви. Для формування подіб-ної мотивації важливо показа-ти учням недостатність їхніх знань. Це зробить їхню пер-спективну мотивацію адекватнішою і дієвішою щодо подаль-шої самоосвіти й участі у при-родоохоронній роботі.

Практичне застосування знань з даної проблеми здійсню-ється в ході просвіт-

ницької ді-яльності учнів. Так, найактив-ніші школярі можуть виступати по місцевому радіо або у пресі, попереджаючи про небезпеку ви-користання пестицидів і роз'яс-нюючи, як правильно викорис-товувати пестициди з мінімаль-ним ризиком для здоров'я.

Умови фор-мування позитивної мотивації до вивчення екологічних про-блем, а також послідовне засво-єння учнями морально-еколо-гічних понять у різних видах ді-яльності сприяють удосконален-ню екологічних знань і умінь учнів старших класів.

Вчитель старається