ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей; абстрагування — виділення істотних ознак понять відки-данням неістотних; узагальнення — виділення ознак, вла-стивостей, істотних для кількох понять.
Під час навчального процесу вчитель сприяє розвитко-ві в учнів волі та наполегливості (обмірковує проблемні ситуації, завдання, теми дискусій тощо); розвиває їхні емоції — здивування, радість, цікавість, парадоксальність, переживання (продумує, коли і як створити необхідні ситуації).
Виховна функція
Виховний характер навчання — об'єктивна закономір-ність, що виявлялася в усі епохи. Водночас виховуючий характер навчання — важлива функція діяльності вчите-ля, який виховує підростаюче покоління насамперед у процесі навчання. Зрозуміло, що процес навчання переду-сім сприяє формуванню наукового світогляду учнів на ос-нові засвоєння системи наукових знань про природу, сус-пільство і людину, вихованню відповідного ставлення до життя і до самих себе.
Формування наукового світогляду є підґрунтям для ви-ховання моральних, трудових, естетичних і фізичних яко-стей особистості. У процесі навчання формуються такі мо-ральні якості, як почуття обов'язку і відповідальності, дружби й колективізму, доброти і гуманізму, активна по-зиція щодо навчання і життя взагалі, а також якості, не-обхідні майбутньому працівникові будь-якої галузі вироб-ництва: вміння планувати свою роботу, добирати прийо-ми її виконання, контролювати себе, раціонально викори-стовувати час.
Реалізація освітньої, розвиваючої та виховної функцій залежить від перелічених нижче чинників:
Використання змісту навчального матеріалу. У кож-ній темі підручника закладено достатньо навчального матеріалу для реалізації означених функцій, однак для посилення освітньої, розвиваючої та виховної ролі цьо-го матеріалу вчитель повинен доповнити його цікавими відомостями з інших джерел.
Добору форм, методів і прийомів навчання. Для реалізації освітньої функції добирають форми і методи навчання, які заохочують учнів до самостійного здобу-вання знань, умінь та навичок (опрацювання додаткової літератури, спостережень, написання рефератів та ін.).
Забезпечення порядку і дисципліни на уроці.
Використання оцінок. Цьому сприяє аналіз відповіді учня і мотивація оцінки, яку виставляє вчитель. Заува-ження про неточність чи неповноту відповіді спонукає учня до поповнення знань. Зауваження щодо успіхів або невдач мають виховний аспект, оскільки викликають в учня певні переживання, активізують його навчально-пізнавальну діяльність.
Особи вчителя, його поведінки, ставлення до учнів. Ерудований педагог викликає в учнів бажання підвищу-вати свій освітній рівень. Тактовний, доброзичливий учитель позитивно впливає на виховання учнів, навіть важковиховуваних.
Розглянуті функції тісно пов'язані між собою, і реалі-зація однієї з них обов'язково зумовлює реалізацію певних аспектів іншої. Тому педагог, готуючись до уроку, пови-нен чітко визначити його освітню, розвиваючу і виховну мету.