Поняття змісту освіти
Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволо-діння якими забезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.
На всіх етапах розвитку суспільства зміст освіти зазна-вав якісних змін під впливом різних чинників: соціально-економічних відносин, рівня розвитку виробництва, нау-ки, техніки і культури, розвитку освіти та педагогічної теорії, мети і завдань виховання, які ставить суспільство перед школою.
В історії школи і педагогіки відомі різні підходи до ви-значення змісту освіти. Наприкінці XVIII — в середині XIX ст. поширеною була так звана теорія формальної ос-віти, сутність якої полягала в тому, що учневі недоціль-но давати великого обсягу знань, оскільки він його не засвоїть, а потрібно давати матеріал, що розвиває розумові сили, мислення, уяву, пам'ять, здібності.
Її прибічники вважали за необхідне вивчення латинсь-кої та грецької мов, математики, які, на їхню думку, тре-нували розум учнів.
Цю теорію було покладено в основу змісту класичної ос-віти в гімназіях. Помітний вплив теорії формальної освіти і в сучасних французьких ліцеях, покликаних давати «за-гальну культуру за допомогою тренування мислення».
З розвитком капіталізму, потребою озброєння людей практично корисними знаннями, з'явилася й набула роз-витку теорія матеріальної освіти, згідно з якою головним критерієм визначення змісту освіти є практичне значення, а не розвиваючий характер знань, її прихильники вважа-ли, що в процесі засвоєння корисних знань здійснювати-меться розвиток мислення і розумових здібностей учнів, озброєння їх методами наукового пізнання.
Відповідно до Закону України «Про освіту» система ос-віти в сучасній Україні складається з таких ланок: до-шкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна ос-віта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Вста-новлено й відповідні освітні рівні: початкова освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна ви-ща освіта. До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, ба-калавр; спеціаліст, магістр.
Система освіти в Україні будується згідно з принципа-ми, сформульованими у ст. 6 Закону України «Про осві-ту», зокрема: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рів-ність умов кожної людини для повної реалізації її здібно-стей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демокра-тизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінно-стей; органічний зв'язок зі світовою і національною істо-рією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою і виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і спадкоємність системи освіти; неперервність і різноманіт-ність освіти; поєднання державного управління і громадсь-кого самоврядування в освіті.
Зважаючи на завдання всебічного розвитку особистос-ті й потребу вдосконалення освіти в сучасній національ-ній школі, у процесі формування змісту освіти виходять з того, що загальна освіта покликана давати знання, що сприяють розвитку мислення, і знання, потрібні для жит-тя, які можна застосовувати у практичній трудовій діяль-ності.
Вагомого значення для української національної шко-ли набуває оновлення її змісту відповідно до прийнятих державних документів про школу і державні стандарти освіти. Залежно від мети і характеру підготовки учнів роз-різняють загальну, політехнічну й професійну освіту.
Зміст освіти полягає у забезпеченні передання та засво-єння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, змісту соціальної культури з метою його розвитку. Цей досвід охоплює: знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення; досвід здійснення відомих способів ді-яльності, що втілюються разом зі знаннями в уміннях і на-вичках особистості, яка засвоїла цей досвід; досвід твор-чої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які постають перед суспільством, потребують самостійного перетворення раніше засвоєних знань і умінь у нових си-туаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих; досвід ціннісного ставлення до об'єктів або засобів діяльності людини, його вияв у ставленні до дов-колишнього світу, інших людей.
Зміст освіти повинен відповідати соціальному замов-ленню суспільства (завданням всебічного розвитку люди-ни), забезпечувати високу наукову і практичну значущість навчального матеріалу. Він має враховувати реальні мож-ливості процесу навчання (закономірності, принципи, ме-тоди, організаційні форми, рівень загального розвитку школярів, стан навчально-методичної та матеріальної бази школи), забезпечувати соціальне детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції нав-чальних предметів, що вивчаються в школі.
У Державній програмі «Освіта» («Україна XXI століт-тя») окреслено стратегію розвитку освіти на найближчі ро-ки і на перспективу, визначено курс на створення жит-тєздатної системи неперервного навчання й виховання, за-безпечення можливості духовного самовдосконалення осо-бистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як вищої цінності нації. Передбачено такі ос-новні шляхи реформування загальної середньої освіти: ви-значення державних стандартів усіх рівнів загальної середньої освіти; визначення змісту загальноосвітньої під-готовки і відповідних базових дисциплін, упровадження інтегрального і варіантного принципів навчання; реформу-вання структури загальноосвітніх навчально-виховних за-кладів відповідно до рівнів освіти та потреб регіонів; ко-операція загальноосвітніх навчально-виховних закладів з вищими навчальними закладами; розвиток мережі загаль-ноосвітніх навчально-виховних закладів, заснованих на різних формах власності; формування мережі навчально-виховних закладів з дво-, трирічними термінами навчання загальноосвітнього, профільного (спеціалізованого) та про-фесійного спрямування; наукове та методичне забезпечен-ня загальної середньої освіти, підготовка і впровадження нових навчальних планів і програм, підручників, посібни-ків тощо; проведення науково-дослідної та експеримен-тальної роботи щодо впровадження педагогічних іннова-цій, інформатизація загальної середньої освіти; впровад-ження у загальноосвітніх навчально-виховних закладах психологічної та соціально-педагогічної служб; пріоритет-не фінансування, кадрове та матеріально-технічне забезпе-чення сільської школи; розширення можливостей здобут-тя загальної середньої освіти для тих, хто працює, через систему шкіл, класів, груп з очною, заочною, вечірньою формами