17 | Охорона життя І здоров'я | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 05 | 05 | 0,5 | 0,5 | 05 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5

Разом | 20 | 20 | 20 | 18 | 18 | 18 | 18 | 26 | 28 | 30 | 32 | 32 | 31 | 31

Варіативна частина

Предмети та курси за вибором, факуль тативи, додаткові заняття | 4 | 5 | 5 | 6 | 6 | 5 | 5 | 4 | 5 | 5 | 5 | 5 | 7 | 7

Гранично допустиме навантаження (на 1 учня) | 22 | 23 | 23 | 21 | 22 | 23 | 23 | 29 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 36

Всього | 24 | 25 | 25 | 22 | 23 | 24 | 24 | 30 | 33 | 35 | 37 | 37 | 38 | 38

Шкільний компонент. Охоплює вибірково-обов'язкові предмети, індивідуальні та групові заняття, курси за ви-бором і профільне навчання, факультативи. Цей резерв ча-су в середній загальноосвітній школі — 71 год. на тиждень (20,1%) від усього навчального часу. Резервом часу відає шкільна рада, яка використовує його для задоволення по-треб дітей в організації компенсуючих і розвиваючих знань з окремих предметів, введення нових курсів, поглиб-леного і профільного їх вивчення, занять учнів за індиві-дуальними програмами. Шкільний компонент повинен враховувати регіональні особливості й умови, в яких пра-цює школа. Зокрема, мову національностей у місцях їх компактного проживання відповідно до Закону України «Про освіту».

Типові навчальні плани встановлюють сумарне гранич-но допустиме навчальне навантаження учнів, тобто кіль-кість навчальних годин на рік: 1—2 класи — 700; 3—4 класи — 790; 5 клас — 860; 6—7 класи — 890; 8—9 кла-си — 950; 10—12 — 1030 годин.

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності по-чинається у День знань — 1 вересня і закінчується не пізні-ше 1 липня наступного року. Тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня не може бути меншою 175 робочих днів, II—III ступенів — 190 робо-чих днів без урахування часу на складання іспитів, трива-лість яких не повинна перевищувати трьох тижнів.

Структуру навчального року (за семестрами) й трива-лість навчального тижня встановлюють загальноосвітні навчальні заклади в межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з відповідним орга-ном управління освітою. Тривалість канікул у загальноос-вітніх навчальних закладах упродовж навчального року не може бути меншою ЗО календарних днів.

На основі типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають робочі плани на поточний навчальний рік, в яких відображено особливості орга-нізації навчально-виховного процесу в них.

Зміст навчального предмета, передбаченого навчаль-ним планом, визначається його навчальною програмою.

Навчальна програма — документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навичок, які необхідно засво'Іти, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

Навчальні програми повинні мати високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного про-гресу, втілювати виховний потенціал, генералізувати нав-чальний матеріал на основі фундаментальних положень сучасної науки, групувати його навколо провідних ідей і наукових теорій, не містити надто ускладненого і друго-рядного матеріалу, реалізовувати міжпредметні зв'язки та ідею взаємозв'язку науки, практики і виробництва, фор-мувати вміння і навички учнів з кожного предмета.

До навчальних програм додають пояснювальні запис-ки, що розкривають основні завдання викладання предме-та, особливості організації й методів навчальної діяльно-сті, форми зв'язку класної та позакласної роботи, зміст практичних і лабораторних занять, систему вироблення вмінь і навичок як результат викладання предмета.

Відповідно до навчальних програм створюють підруч-ники і навчальні посібники.

Підручник — книга, яка містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни, викладені згідно з цілями навчання, визна-ченими програмою І вимогами дидактики.

Головне його призначення — допомогти учням само-стійно закріпити і поглибити знання, здобуті на уроці.

Навчальний посібник — книга, матеріал якої розширює межі під-ручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості.

До навчальних посібників належать збірники задач і вправ, хрестоматії, словники, довідники, атласи та ін. Цей допоміжний дидактичний матеріал сприяє зміцненню піз-навальних і практичних умінь, прищеплює навички само-стійної роботи.

Підручник повинен забезпечити науковість змісту ма-теріалу, точність, простоту і доступність його викладу, чіт-кість формулювання визначень, правил, законів, ідей, точ-ну й доступну мову тексту, правильний розподіл навчального матеріалу за розділами і параграфами. Найважливі-ший матеріал мусить бути проілюстрований схемами, ма-люнками, відповідно структурований та оформлений шрифтами.

Для успішного використання підручника в навчально-му процесі і вчитель, і учні повинні орієнтуватися в його структурі. Підручник складається з двох компонентів: текстового і позатекстового. Перший компонент — основ-ний, додатковий і пояснювальний тексти. До другого на-лежать: а) апарат організації засвоєння; запитання і зав-дання; інструктивні матеріали (пам'ятки, зразки роз-в'язання задач, прикладів); таблиці; підписи-пояснення до ілюстративного матеріалу; вправи; б) ілюстративний мате-ріал (фотографії, малюнки, плани, картки, креслення та ін.); в) апарат, орієнтування (вступ, зміст, бібліографія).

Зміст навчального матеріалу в підручнику може фор-муватися за генетичним (в історичній послідовності), ло-гічним (відповідно до сучасної логічної структури кон-кретної науки), психологічним (з урахуванням пізнаваль-них можливостей учнів) принципами, пов'язаними між собою.

Зміст підручника складається з таких компонентів: а) основні