Взаємозв'язок загальної, політехнічної та професійної освіти

Загальна освіта — сукупність знань основ наук про природу, сус-пільство, людину, її мислення, мистецтво, а також відповідних умінь І навичок, необхідних кожній людині.

Загальна середня освіта має три рівні: початкова, ос-новна, повна.

Початкова освіта. Забезпечує загальний розвиток ди-тини, вміння добре читати, писати, знання основ арифме-тики, первинні навички користування книжкою та інши-ми джерелами інформації, формування загальних уявлень про навколишній світ, засвоєння норм загальнолюдської моралі та спілкування, основ гігієни, вироблення перших трудових навичок.

Основна середня освіта. Передбачає досконале оволо-діння українською та рідною мовами, засвоєння знань з базових дисциплін, можливість здобуття наступних рівнів освіти, мотиваційну готовність переходу до трудової діяль-ності або набуття кваліфікації через різні форми профе-сійної підготовки, формування високих громадянських якостей і світоглядних позицій.

Повна середня освіта. Забезпечує поглиблене оволодін-ня знаннями з базових дисциплін та за вибором, орієнта-цію на професійну спеціалізацію, формування цілісних уявлень про природу, людину, суспільство, громадянської позиції особистості, можливість здобуття освіти вищого рівня.

Загальну освіту здобувають у таких загальноосвітніх навчальних закладах:—

середня загальноосвітня школа — загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів (І ступінь — початкова школа, II ступінь — основна школа, III ступінь — старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання);—

спеціалізована школа (школа-інтернат) — загально-освітній навчальний заклад І—III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;—

гімназія — загальноосвітній навчальний заклад II— III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;—

ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III сту-пеня з профільним навчанням і допрофесійною підготов-кою;—

колегіум — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-ес-тетичного профілю;—

загальноосвітня школа-інтернат — загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за ра-хунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;—

спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтер-нат) — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;—

загальноосвітня санаторна школа (школа-інтер-нат) — загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують трива-лого лікування;—

школа соціальної реабілітації — загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);—

вечірня (змінна) школа — загальноосвітній навчаль-ний заклад II—III ступенів для громадян, які не мають мож-ливості навчатися в школах з денною формою навчання.

До інших навчальних закладів системи загальної се-редньої освіти належать:—

позашкільний навчально-виховний заклад — нав-чальний заклад для виховання дітей та задоволення їх по-треб у додатковій освіті за інтересами (науковими, техніч-ними, художньо-естетичними, спортивними тощо);—

міжшкільний навчально-виробничий комбінат — навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загаль-ноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці;—

професійно-технічний навчальний заклад — нав-чальний заклад для забезпечення потреб громадян у про-фесійно-технічній і повній загальній середній освіті;—

вищий навчальний заклад І—II рівнів акреди-тації — навчальний заклад для задоволення потреб грома-дян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спе-ціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.

Учні здобувають загальну освіту в процесі вивчення навчальних предметів.

Навчальний предмет — педагогічне обґрунтована система науко-вих знань І практичних навичок та вмінь, що втілюють основний зміст І методи певної науки.

Відмінність навчального предмета від науки полягає в тому, що до нього входять тільки основні положення тієї чи тієї галузі знань, доступних для засвоєння учнями на певному ступені навчання. Навчальний предмет містить

також дидактичні матеріали, що допомагають учням ово-лодіти комплексом навичок і вмінь, необхідних як для по-дальшого навчання, так і для активної участі в суспільне корисній праці (трудові, навчальні, мислительні).

Зміст навчального предмета охоплює фактичний мате-ріал, що відображає ознаки і властивості предметів, явищ; узагальнені результати суспільно-історичного пізнання сві-ту — поняття, закони, принципи, основні світоглядні по-няття, ідеї, провідні наукові теорії, етичні й естетичні ідеа-ли, правові норми; методи дослідження і наукового мислен-ня (загальні, особливі, часткові), з якими людина вступає у взаємодію (сприймання, відтворення, перетворення).

Поняття — основна форма знань, що відображає істот-ні, необхідні ознаки і відношення предметів та явищ.

Зміст поняття — сукупність істотних ознак, власти-востей і відношень предмета думки, відображених у понят-тях. Обсяг поняття — розмаїття предметів, кожний з яких має ознаки, відображені у змісті поняття (напри-клад, кінематика — розділ механіки, який вивчає рух тіл, незалежність від часу величин, що характеризують рух і взаємозв'язок між ними).

Закон — необхідні, істотні, стійкі, повторювані відно-шення між явищами об'єктивної дійсності (властивості хі-мічних елементів перебувають у періодичній залежності від заряду атомних ядер (закон Д. Менделєєва).

Закономірність — упорядкованість подій, відносна по-стійність детермінованих чинників, регулярність зв'язку між певними речами.

Теорія — система знань, що описує і пояснює сукуп-ність явищ окремої галузі дійсності й зводить відкриті в ній закони до загальної основи (теорія пружності, теорія пластичності та опору матеріалів, атомно-молекулярна теорія у природознавстві).

Ідея — вища форма пізнання зовнішнього світу, яка ві-дображає об'єкт і спрямована на його перетворення (фізи-ка — важлива складова духовної культури людства).

Навчальні предмети поділяють на гуманітарний (укра-їнська мова і література, іноземна мова, історія) та при-родничо-математичний (математика, фізика, хімія, біоло-гія, географія, креслення) цикли. У процесі їх вивчення здійснюються внутріпредметні та міжпредметні зв'язки.

Внутріпредметні зв'язки — вибір аспектних проблем, які є наскрізними для конкретної навчальної дисципліни і застосовуються у процесі аналізу більшості явищ, які вивчає дана наука, їх здійснення дає змогу спиратися на

попередні знання в процесі засвоєння нового матеріалу, що активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів.

Міжпредметні зв'язки — узгодженість між навчальни-ми предметами, що дає змогу розглядати факти і явища реальної дійсності з різних точок зору, з позицій різних навчальних предметів.

Сукупність знань з різних навчальних предметів