роз-криває зв'язки, що виявляються в дійсності. Нерідко од-ні й ті самі факти, явища різні науки вивчають з різних точок зору, в різних аспектах. Пізнання цих зв'язків важ-ливе для формування наукового світогляду школярів.
Міжпредметні зв'язки мають на меті показати і такий їх аспект, коли можливості одного предмета сприяють розв'язанню завдань іншого. Так, математику застосову-ють лід час вивчення фізики, хімії, а знання рідної мови допомагає грамотно висловлювати свої думки усно і на письмі з усіх навчальних предметів. Міжпредметні зв'язки реалізуються за умови, що всі шкільні предмети викла-дають рідною мовою, кожен предмет певною мірою спира-ється на математичний апарат, тому вчитель має врахува-ти те, що учні вже знають з рідної мови і математики. Не менш суттєву роль відіграє зв'язок викладання природни-чо-математичних дисциплін з природою і виробництвом, а гуманітарних — із суспільними явищами. Дбаючи про це, учитель мусить цікавитися викладанням інших дисци-плін, передусім суміжних, враховувати їх особливості у своїй діяльності.
У процесі навчання в загальноосвітніх навчально-ви-ховних закладах учні також здобувають і політехнічну ос-віту.
Політехнічна освіта — сукупність знань про головні галузі й нау-кові принципи виробництва, оволодіння загальнотехнічними вмін-нями, необхідними для участі в продуктивній праці.
Здійснюється вона насамперед у процесі вивчення предметів політехнічного циклу (математики, фізики, хімії, біології, географії), а також інших предметів (істо-рії, основ держави і права, літератури), трудового навчан-ня. Вагоме значення мають практикуми, факультативи з машинознавства, автосправи, електротехніки тощо.
Застосовуючи політехнічні знання на праці, учні набу-вають практичних, загальнотрудових умінь та навичок, зокрема таких: користування простими знаряддями пра-ці та інструментами, аналіз і часткове складання технічної документації, виконання нескладних операцій з ручної та механізованої обробки металу, дерева, ремонт нескладної апаратури та ін.
Загальна і політехнічна освіта — базові у профорієн-тації та професійному навчанні.
Професійна освіта — сукупність знань, практичних умінь І навичок, необхідних для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності.
Зміст професійної освіти забезпечує поглиблене вивчен-ня наукових основ і технології обраного виду праці, форму-вання спеціальних практичних умінь та навичок, вихован-ня психологічних, моральних, естетичних якостей, необхід-них фахівцеві конкретної галузі трудової діяльності.
Питання професійної освіти частково вирішують за-гальноосвітні навчальні заклади в процесі профорієнтації, на факультативних заняттях, у різноманітних гуртках. Але головний шлях здобуття професійної освіти — нав-чання молоді у професійно-технічних училищах і вищих закладах освіти різних типів і профілів.
У професійно-технічному училищі молода людина не лише здобуває обрану спеціальність, а й може отримати се-редню освіту. Ці училища готують спеціалістів з понад 800 робітничих професій. Система профтехосвіти спроможна за-безпечити місцями для навчання до 25% випускників за-гальноосвітніх шкіл, які мають базову загальну освіту, при-чому понад 70% з них разом із професією здобувають пов-ну середню освіту. Крім того, щороку до 70 тис. випускни-ків шкіл, які мають повну середню освіту, вступають до профтехучилищ, щоб здобути робітничу професію.
Особливе місце в підготовці висококваліфікованих кад-рів належить вищим закладам освіти. Вищу професійну освіту молодь України здобуває в 163 вищих закладах ос-віти III—IV рівнів акредитації (класичні, технічні та пе-дагогічні університети, академії й інститути); у 735 дер-жавних вищих закладах освіти І—II рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі); 123 вищих закладах ос-віти, заснованих на інших формах власності.
Система вищої освіти здатна забезпечити місцями у ви-щих навчальних закладах 35% випускників загальноосвіт-ніх закладів. У вищих закладах освіти навчаються і здо-бувають професію з 71 напряму понад 1,5 млн. студентів: до 620 тис. у закладах І—II рівнів акредитації та понад 920 тис. — у закладах III—IV рівнів акредитації.
Поєднання загальної, політехнічної та професійної ос-віти свідчить про органічний зв'язок між науковими дис-циплінами, а також між наукою і виробництвом.
Зміст освіти зарубіжної школи
Проблема змісту навчання — одне з головних питань теорії та практики навчання в зарубіжній педагогіці. Уяв-лення про зміст освіти в зарубіжних школах дає середньостатистичне співвідношення предметів у навчальному пла-ні. В розвинутих країнах (СІЛА, Англія, Франція та ін.) на гуманітарний цикл припадає 46%, природничо-матема-тичний — 21,5, художньо-естетичний — 10, оздоровчо-трудовий — 21%.
Цікавим є зміст навчання в американських середніх школах. Старша середня школа США має два навчальні профілі: академічний і практичний. Практичний — за-гальний, комерційний, індустріальний, сільськогоспо-дарський напрями. Для всіх учнів обов'язкове вивчення рідної мови, суспільних дисциплін, природознавства і ма-тематики, заняття фізкультурою. Окрім того, вони можуть обрати кілька предметів з циклу необов'язкових. Акаде-мічний профіль передбачає вивчення алгебри, геометрії, фізики, хімії, біології, іноземних мов.
Право на отримання диплома про закінчення старшої середньої школи дає певна кількість залікових одиниць, або «кредитів» (не менше 16), які випускник повинен на-брати у процесі навчання. Заліковою одиницею вважають вивчення дисципліни впродовж року по 5 годин на тиж-день. Таких одиниць треба набрати: з англійської мови і літератури — 4, з історії — 2, соціальних наук — 1, при-родничих наук — 2, математики (алгебра, геометрія, три-гонометрія) — 2. Кожен учень зобов'язаний прослухати 2—3-годинний цілеспрямований курс, наприклад, іно-земної мови, психології, стенографії, 3—4 залікових оди-ниці можна отримати за вивчення додаткових предметів на вибір. За американськими законами, учень не зобо-в'язаний засвоїти весь програмний матеріал і отримати атестат з хорошими оцінками, він лише повинен щодня ходити до школи до 16 років. Відтак він може не продов-жувати навчання.
Старша середня школа в Японії платна, вступити до неї можна після закінчення неповної середньої школи, склавши вступні іспити. Перший рік у ній — загальноос-вітній, на другому і третьому роках вивчають предмети за вибором. Наприклад, із 5 предметів гуманітарного циклу слід вибрати 2. Щоб закінчити цю