Методи стимулювання навчальної діяльності учнів

Методи стимулювання — методи, спрямовані на формування по-зитивних мотивів учіння, що стимулюють пізнавальну активність і сприяють збагаченню школярів навчальною інформацією.

До них належать методи формування пізнавальних ін-тересів та методи стимулювання обов'язку й відповідаль-ності в навчанні.

Методи формування пізнавальних інтересів

Метод навчальної дискусії — суперечка, обговорення будь-якого питання навчального матеріалу. Цей метод ґрунтується на обміні думками між учнями, вчителями й учнями, вчить самостійно мислити, розвиває вміння прак-тичного аналізу і ретельної аргументації висунутих поло-жень, поваги до думки інших. Навчальна дискусія вико-ристовується під час спільного розв'язання проблеми класом або групою учнів, її мета — обговорення наукових по-ложень, даних, що потребують безпосередньої підготовки учнів за джерелами ширшими, ніж матеріал підручника. Як метод формування інтересу до знань, вона покликана не лише дати учням нові знання, а й створити емоційно насичену атмосферу, яка б сприяла глибокому проникнен-ню їх в істину, отриманню від цього позитивних емоцій. Під час дискусії учні взаємно збагачуються навчальною ін-формацією. Одні з них усвідомлюють, що ще не все зна-ють, і це спонукає їх до заповнення «прогалин», інші — відчувають задоволення від того, що знають більше за ін-ших, і прагнуть утриматися на такому рівні.

Навчальна дискусія створює оптимальні умови для по-передження можливих помилкових тлумачень, для під-вищеної активності учнів і міцності засвоєння ними мате-ріалу. Вона вчить прийомів аргументування, наукового до-ведення. Участь у дискусії виховує в учнів уміння актив-но обстоювати власну точку зору, критично підходити до чужих і власних суджень. Але цей метод тільки тоді дає бажаний результат, коли навчальний процес відбувається в атмосфері доброзичливості, поваги до думки товариша, що дає змогу кожному висловлюватися, не боячись осуду, скептицизму тощо.

Метод забезпечення успіху в навчанні — метод, який передбачає допомогу вчителя відстаючому учневі, розви-ток у нього інтересу до знань, прагнення закріпити успіх. Цей метод ефективний у роботі з учнями, які мають про-блеми з навчанням. Учитель надає такому учневі допомогу доти, поки він наздожене однокласників і отримає першу хорошу оцінку, яка піднімає настрій, пробуджує усвідом-лення власних можливостей і на цій основі прагнення за-кріпити успіх. Уважно спостерігаючи за навчальною ді-яльністю кожного учня, вчитель може своєчасно прийти на допомогу тому, кому вона потрібна. Так запобігають появі прогалин у знаннях окремих учнів і водночас усува-ють причини незадоволення й небажання вчитися. Забез-печення успіху в навчанні ефективніше, коли в учнів зміц-нюють віру у власні сили, пробуджують почуття власної гідності.

Метод пізнавальних ігор — спеціально створена захо-плююча розважальна діяльність, яка має неабиякий вплив на засвоєння учнями знань, набуття умінь і навичок. Гра у навчальному процесі забезпечує емоційну обстановку від-творення знань, полегшує засвоєння навчального матеріа-лу, створює сприятливий для засвоєння знань настрій, за-охочує до навчальної роботи, знімає втому, перевантажен-ня. За допомогою гри на уроках моделюють життєві си-туації, що викликають інтерес до навчальних предметів.

Наприклад, навчальна гра на уроці-КВК, як правило, нагадує телевізійну гру і може бути проведена за схемою: розминка — домашнє завдання— індивідуальна робота — конкурс «Вгадай» — конкурс майстрів мистецтва — кон-курс оповідачів — конкурс капітанів. Це повторювально-узагальнювальний урок. Завдання мають репродуктивний і продуктивний характер, але подаються в гумористичній формі. Для проведення такого уроку з учнів класу форму-ють дві команди, а також обирають журі.

Розминка передбачає складання розповіді на вивчену тему. Форма розповіді може бути гумористичною й вод-ночас такою, щоб у ній брали участь усі члени команди. Інсценізація домашнього завдання може охоплювати ок-ремий параграф або весь матеріал теми. Для індивіду-альної роботи пропонують двом-трьом членам з кожної команди цікаве завдання. Його виконання оцінюють за правильністю, повнотою та естетичністю пояснення. Під час конкурсу «Вгадай» учні розгадують загадки, тести, розв'язують різні завдання. Для конкурсу майстрів мис-тецтва від кожної команди обирають по 3—4 учні, які ви-конують роль художника, поета, співака. Кожен з них має виконати свій номер, який за змістом розкриває те-му КВК. У конкурсі оповідачів обом командам пропону-ють картинку, за якою потрібно скласти розповідь. Кон-курс капітанів передбачає розв'язування задач і аналіз картини.

Метод створення ситуації інтересу в процесі викладан-ня навчального матеріалу — використання цікавих при-год, гумористичних уривків тощо, якими легко приверну-ти увагу учнів. Особливе враження справляють на учнів цікаві випадковості, несподіванки з життя й дослідниць-кої діяльності вчених.

Метод створення ситуації новизни навчального мате-ріалу — передбачає, що у процесі викладання вчитель прагне на кожному уроці окреслити нові знання, якими збагатилися учні, створює таку морально-психологічну атмосферу, в якій вони отримують моральне задоволення від того, що інтелектуально зросли хоча б на йоту. Коли учень відчує, що збагачує свій багаж знань, свій словниковий за-пас, свою особистість, він цінуватиме кожну годину пере-бування в школі, намагатиметься ефективніше працюва-ти над собою.

Метод опори на життєвий досвід учнів — полягає в то-му, що у повсякденному житті за межами школи вони щодня спостерігають найрізноманітніші факти, явища, процеси, події, які можуть базуватися на певних законо-мірностях, з якими учні знайомляться під час вивчення шкільних предметів. Наприклад, спостерігаючи за проце-сом зведення будівлі, вони бачать, як за допомогою важе-лів пересувають важкі предмети, як подають на висоту цеглу або розчин за допомогою простого пристрою, не пі-дозрюючи, що ці механізми діють на основі певних прин-ципів (принцип дії важеля, принцип дії рухомого і неру-хомого блоків). «Відкриття» на уроці наукових основ про-тікання процесів, які учні спостерігали в житті чи самі брали в