Однак така перевірка може виявити лише знання фак-тів, але не здібності, вона заохочує механічне запам'ято-вування, а не роботу думки, до того ж потребує багато часу для складання програм.

Метод графічного контролю — метод перевірки, який застосовують на уроках малювання, креслення, географії, геометрії та ін. Він передбачає відповідь учня у вигляді складеної ним узагальненої наочної моделі, яка відображає певні відношення, взаємозв'язки у виучуваному об'єкті або їх сукупності. Це можуть бути графічні зображення умови задачі, малюнки, креслення, діаграми, схеми, таблиці. На-приклад, перевіряючи знання з історії, можна запропону-вати учневі зобразити схему історичної битви, скласти циф-рові таблиці чи діаграми. Перевіряючи знання з біології, пропонують схематично зобразити будову клітини чи кру-гообігу, на уроках географії — нанести на контурні карти певні географічні та історичні об'єкти.

Графічна перевірка може бути самостійним видом або як органічний елемент входити до усної чи письмової пе-ревірки.

Метод програмованого контролю — полягає у висуван-ні до всіх учнів стандартних вимог, що забезпечується ви-користанням однакових за кількістю і складністю контрольних завдань, запитань. При цьому аналіз відповіді, виведення і фіксація оцінки можуть здійснюватися за до-помогою індивідуальних автоматизованих засобів.

Наявність у школі комп'ютерів дає змогу механізува-ти процес перевірки, але її схема залишається.

Метод практичної перевірки — застосовують з таких предметів, як фізика, біологія, хімія, трудове навчання та інші, що передбачають оволодіння системою практичних умінь і навичок. Таку перевірку здійснюють під час лабо-раторних і практичних занять з цих предметів. Стежачи за тим, як учень виконує певні дії, вчитель з'ясовує, якою мірою він усвідомив теоретичні основи цих дій. Так, спо-стерігаючи за рослинами на пришкільній ділянці чи проводячи вдома досліди з рослинами, учні усвідомлю-ють процес утворення крохмалю на світлі, проростання насіння, дихання кореня, випаровування води через листя та ін.

Метод самоконтролю —усвідомлене регулювання уч-нем своєї діяльності задля забезпечення таких її результа-тів, які б відповідали поставленим цілям, вимогам, нор-мам, правилам, зразкам. Мета самоконтролю — запобіган-ня помилкам та їх виправлення.

Показником сформованості контрольних дій, а отже, й самоконтролю є усвідомлення учнями правильності пла-ну діяльності та її операційного складу, тобто способу реалізації цього плану. Ефективний засіб формування в учнів навичок самоконтролю — використання колектив-них (фронтальних) перевірок у поєднанні з контролем з боку вчителя. У процесі навчання слід знайомити учнів з метою виконуваної роботи, вимогами до неї, способами ви-конання, прийомами самоконтролю і шляхами їх удоско-налення. Важливу роль у самоконтролі відіграють педаго-гічна оцінка та самооцінка. Від ефективності самооцінки залежить здатність учня знаходити помилкові дії, запобі-гати їм і таким чином підвищувати результати самокон-тролю. Для самоконтролю нерідко використовують звуко-запис. Прослуховуючи запис власного читання тексту, учень може виявити недоліки в техніці читання, інтону-ванні, артикуляції окремих звуків. За наявності записів окремих тем підручника з іноземної мови учням неважко виявити й виправити свої мовні огріхи.

Метод самооцінки передбачає критичне ставлення учня до своїх здібностей і можливостей та об'єктивне оці-нювання досягнутих успіхів. Стосовно самооцінки учнів поділяють на таких, що переоцінюють себе, недооцінюють себе, оцінюють себе адекватно. Для формування самокон-тролю і самооцінки педагог повинен мотивувати виставле-ну учневі оцінку, пропонувати йому оцінити свою відпо-відь; організовувати в класі взаємоконтроль, рецензуван-ня відповідей інших учнів тощо.

Самоконтроль та самооцінку можна застосовувати до тієї частини знань, умінь і навичок, рівень засвоєння яких можуть легко визначити самі учні — формул, правил, гео-графічних назв, історичних фактів, віршів тощо.

Для організації самоконтролю знань учнів ознайомлю-ють з нормами і критеріями оцінювання знань, звертаю-чи увагу, що помилки можуть бути істотні та менш істотні з огляду на мету контролю. Результати самоконтролю і са-мооцінки знань з окремих тем фіксують у класному жур-налі. Це робить їх вагомими, впливає на посилення відпо-відальності учнів за навчальну роботу, виховання почут-тя власної гідності, чесності.