Засоби навчання. Використання комп'ютерної техніки у навчанні

Успішність процесу навчання, ефективність викорис-тання в ньому розглянутих методів навчання значною мі-рою залежать від матеріальних передумов.

Засоби навчання — допоміжні матеріальні засоби школи з їх спе-цифічними дидактичними функціями.

Слово вчителя — найістотніший засіб навчання. За до-помогою слова вчитель організовує засвоєння знань учня-ми, формування в них практичних умінь і навичок. Вик-ладаючи новий матеріал, він спонукає учнів до роздумів над ним.

Підручник як важливий засіб навчання слугує учневі для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення знань, здобутих на уроці, виконання домашнього завдан-ня, повторення пройденого матеріалу.

Інші засоби навчання виконують різноманітні функції: одні заміняють учителя як джерело знань (кінофільми, магнітофон, навчальні пристрої та ін.); другі — конкрети-зують, уточнюють, поглиблюють відомості, які повідомляє вчитель (картини, карти, таблиці та інший наочний матеріал); треті — є прямими об'єктами вивчення, досліджен-ня (машини, прилади, хімічні речовини, предмети живої природи); четверті — «посередники» між школярем і при-родою або виробництвом у тих випадках, коли безпосеред-нє вивчення останніх неможливе або утруднене (препара-ти, моделі, колекції, гербарії тощо); п'яті використовують переважно для озброєння учнів уміннями та навичками — навчальними і виробничими (прилади, інструменти та ін.); шості — символічні (знакові) засоби (історичні та геогра-фічні карти, графіки, діаграми тощо).

Спеціальні технічні засоби навчання (ТЗН) — необ-хідний чинник засвоєння знань. До них належать: дидак-тична техніка (кіно-, діапроектори, телевізори, відеомаг-нітофони, електрофони), аудіовізуальні засоби; екранні по-сібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транс-паранти, дидактичні матеріали для епіпроекції), окремі посібники динамічної проекції (кінофільми, кінофрагмен-ти та ін.), фонопосібники (грам- і магнітофонні записи), відеозаписи, радіо- і телевізійні передачі.

Комплексне використання аудіовізуальних засобів нав-чання на уроках повинно враховувати пізнавальні законо-мірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з роз-повіддю вчителя, іншими засобами навчання.

Необхідно ретельно продумати поєднання слова вчите-ля з ТЗН, можливості використання різних методичних прийомів: пояснення, установка на сприймання перед де-монструванням (простеженням) окремих елементів ком-плексу чи комплексу загалом, бесіда за їх змістом; пояс-нення (бесіда) за змістом аудіовізуальних засобів; демон-стрування (прослуховування) окремих частин, фрагментів або кадрів, що чергується з розповіддю (поясненням); де-монстрування (прослуховування), що супроводжується по-ясненням (синхронним коментуванням).

У процесі підготовки до проведення уроку з викорис-танням ТЗН слід: детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; ви-значити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти уч-ні (уявлення, факти, закони, гіпотези), необхідність де-монстрування предмета, явища або їх зображення; відіб-рати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку, можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забез-печення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок.

Учителі часто вдаються до поєднання аудіовізуальних засобів: статичних екранних і звукових посібників; дина-мічних і статичних екранних; динамічних екранних і зву-кових; динамічних і статичних, екранних, звукових.

Ефективному використанню засобів навчання сприяє кабінетна система навчання, що передбачає проведення за-нять з усіх предметів у навчальних кабінетах, обладнаних посібниками, літературою, дидактичними матеріалами, технічними засобами, а також позаурочних занять. Така система сприяє швидкому «проникненню» учнів у пред-мет, що вивчається на уроці; створює кращі можливості для використання наочності, ТЗН та умови для цікавої організації позаурочної роботи з предмета і позакласної виховної роботи з учнями. Щоправда, вона створює і певні проблеми, пов'язані з труднощами у складанні розкладу занять, підтриманні санітарного стану в класі; зайві пере-сування в коридорах.

Комп'ютеру належить чільне місце серед сучасних тех-нічних засобів навчання. Перелік професій, пов'язаних з використанням комп'ютерів, дедалі ширшає. Тому вміти працювати з ними повинен кожний, і школа не може стоя-ти осторонь цієї справи. Узагальнивши сучасні уявлення про можливості комп'ютеризації в царині освіти, можна виявити такі чотири напрями використання комп'ютерів: 1) комп'ютер як об'єкт вивчення; 2) комп'ютер як засіб навчання; 3) комп'ютер як складова частина системи управління народною освітою; 4) комп'ютер як елемент методики наукових досліджень.

Враховуючи потребу в підготовці учнів до життя та ді-яльності в умовах комп'ютеризації виробничих і управ-лінських процесів, школа має забезпечити їх комп'ютер-ну готовність, тобто не лише ознайомити з основними сфе-рами застосування комп'ютерів, їх роллю в розвитку сус-пільства, знанням будови, принципу їх роботи, з поняттям про алгоритми і алгоритмічну мову, уміння будувати ал-горитми для вирішення завдань, а й навчити користува-тися комп'ютерними редакторами, складати програми на одній із мов програмування.

За допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і проблемне навчання. Комп'ю-тер використовують для навчального моделювання науково-технічних об'єктів і процесів. Використання комп'ю-тера в процесі навчання сприяє також підвищенню інте-ресу й загальної мотивації навчання завдяки новим фор-мам роботи і причетності до пріоритетного напряму нау-ково-технічного прогресу; активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подан-ня інформації, змаганню учнів з машиною та самих із со-бою, прагненню отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який його задоволь-няє; розширенню інформаційного і тестового «репертуа-рів», доступу учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в достатньому обся-зі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і на-вичок учнів.

Водночас педагоги повинні враховувати й негативні мо-менти. Передусім робота з комп'ютером швидко стомлює учнів, може погано впливати на зір або навіть призводити до розладу нервової системи. Комп'ютеризоване навчання не розвиває здатності учнів чітко