Оскільки класно-урочна форма базується на навчаль-ній роботі з класом і за певним розкладом занять, вини-кає проблема комплектування класу і складання розкла-ду. Класи комплектують при вступі дітей до школи, склад учнів зберігається від першого до останнього року навчан-ня в цій школі, що сприяє забезпеченню чіткої організа-ції та успішного виховання учнівського колективу на ос-нові навчальної діяльності учнів. При комплектуванні класів (перших, п'ятих, десятих), а також їх поповненні добирають учнів одного віку обох статей з таким розрахун-ком, щоб у кожному класі була приблизно однакова їх кількість, рівномірно розподілялися сильні й слабші уч-ні, майбутні активісти та учні, які потребують посиленої уваги вчителя.

Складаючи розклад уроків, враховують динаміку пра-цездатності учнів упродовж дня і тижня, прагнуть зробити його стабільним, передбачають чергування гуманітарних і природничо-математичних предметів, можливості вико-ристання навчальних кабінетів, домагаються рівномірно-го навантаження учнів протягом тижня, зважають на ін-тереси вчителя.

Класно-урочна система забезпечує керівну роль учите-ля, зміну видів занять, можливість застосування різних методів навчання, активізує роботу учнів, сприяє раціо-нальному використанню часу, послідовному, систематич-ному вивченню матеріалу. Однак вона розрахована на се-реднього учня, ніхто з учнів не може «поспішати» відпо-відно до своїх можливостей. Ця система обмежує можли-вості індивідуального підходу до учнів, тому ті, хто не засвоїв певних предметів, змушені залишатися на повтор-ний курс.

Урок як основна форма організації навчання

Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.

Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня під-готовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Урок має такі особливості:—

є завершеною та обмеженою в часі частиною нав-чального процесу, під час якого розв'язуються певні нав-чально-виховні завдання;—

кожен урок включається в розклад і регламентуєть-ся в часі та за обсягом навчального матеріалу;—

на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєн-ня учнями знань, умінь і навичок;—

відвідування уроків обов'язкове для всіх учнів, то-му вони вивчають систему знань, поділених поурочне, в певній логіці;—

є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фрон-тальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність уч-нів;—

спільна діяльність учителя й учнів, а також спілку-вання великої сталої групи учнів (класу) створює можли-вості для згуртування колективу дітей;—

сприяє формуванню пізнавальних якостей особи-стості (активності, самостійності, інтересу до знань), а та-кож розумовому розвитку учнів.

У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уро-ків залежно від ознак, узятих за основу. За способами проведення виділяють уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За етапа-ми навчальної діяльності — вступні уроки, уроки первин-ного ознайомлення з матеріалом, уроки формування по-нять, виведення законів і правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й узагальнення ма-теріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки.

Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчан-ня є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б. Єсипов, М. Махмутов, В. Онищук). Перебуваючи на однакових по-зиціях, ці автори пропонують різну кількість типів уроків. За класифікацією В. Онищука розрізняють такі типи:

1) урок засвоєння нових знань;

2) урок формування вмінь і навичок;

3) урок застосування знань, умінь і навичок;

4) урок узагальнення і систематизації знань;

5) урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;

6) комбінований урок.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).

В. Онищук увів поняття мікро- і макроструктури уро-ку. Макроелементи визначаються завданнями уроку пев-ного типу. Такими, на його думку, є етапи засвоєння знань: сприймання, осмислення, узагальнення, системати-зація. Оскільки логіка засвоєння знань та сама, то макро-структура уроків цього типу однакова. До мікроелементів структури уроку належать засоби і способи розв'язання дидактичних завдань на кожному його етапі.

Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються побудовою уроку в цілому. Структура уроку повинна забезпечувати успішне розв'язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної ді-яльності учнів, відповідати характерові навчального мате-ріалу, дидактичним і методичним засобам, які використо-вує вчитель. Отже, визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методич-ні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводити-меться урок, рівень підготовленості учнів тощо.

Майже в усіх типах уроків наявні такі структурні еле-менти: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закінчення уроку.

Вступна частина уроку повинна забезпечити нор-мальну зовнішню обстановку для роботи та психологічний настрій учнів на нормальну роботу. Попередня організація класу передбачає взаємне вітання вчителя і учнів, перевір-ку відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, робочої пози та зовнішнього вигляду учнів, органі-зацію уваги.

Перевірка домашнього завдання складається з двох частин: перевірки письмового завдання, яку здійснюють різними методами залежно від поставленої мети, й усної перевірки знань, яку проводять за допомогою розглянутих раніше методів.

Вивчення нового матеріалу передбачає або повідомлен-ня вчителя за допомогою словесних методів навчання, або самостійну роботу учнів з підручниками, навчальними по-сібниками та ін. Під час пояснення нового матеріалу вчи-тель мусить подбати, щоб усі учні бачили й чули його (можна сидіти, якщо втомився), він не повинен ходити по класу, говорити слід голосно, чітко, розмірено. Мова його