Вивчення нового матеріалу дає змогу учням набувати різноманітних умінь та навичок. Структура їх формування має свої особливості. Головними її компонентами є розбір і засвоєння правила, покладеного в основу дії навички, по-долання труднощів у її застосуванні, удосконалення дії на-вички, закріплення досягнутого рівня дії навички та вико-ристання її на практиці, досягнення майстерності в її ви-користанні.

Найважливіший засіб формування вмінь і навичок — вправи. Вони мають бути цілеспрямованими, систематич-ними, тривалими, різноманітними і постійними.

Закріплення нового матеріалу має на меті встановлен-ня міцного зв'язку між щойно набутими знаннями і засво-єними раніше, перевірку правильності утворення науко-вих понять, вироблення вміння застосовувати знання на практиці. Цієї мети досягають завдяки різноманітним вправам та самостійній практичній роботі учнів.

Повідомлення домашнього завдання. Вчитель повинен продумувати його зміст, щоб воно було конкретним, по-сильним для учнів. Домашнє завдання не можна давати наспіх, коли пролунав дзвоник з уроку. На повідомлення і пояснення домашніх завдань відводять спеціальний час.

Закінчення уроку відбувається за вказівкою вчителя.

Спираючись на знання сутності процесу навчання, його загальних методів і розглянутих вище основних елементів переважної більшості типів уроків, неважко визначити структуру кожного типу уроку.

Урок засвоєння нових знань: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; пові-домлення учням теми, мети і завдань уроку; мотивація навчання школярів; сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між елементами виучуваного; узагальнення та системати-зація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.

Урок формування вмінь і навичок: перевірка домаш-нього завдання, актуалізація та корекція опорних знань, умінь І навичок; повідомлення учням теми, мети І завдань уроку й мотивація навчання школярів; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); само-стійне застосування учнями знань у стандартних ситуаці-ях (тренувальні вправи за зразком, Інструкцією, завдан-ням); творче перенесення знань І навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку й повідомлення домаш-нього завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок: перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань, умінь І навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку І мотивація навчання школярів; осмислення змісту послідовності застосування способів виконання дій; само-стійне виконання учнями завдань під контролем І з допо-могою учителя; звіт учнів про роботу й теоретичне обґрун-тування отриманих результатів; підсумки уроку і повідом-лення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань: повідомлен-ня теми, мети І завдань уроку та мотивація навчання шко-лярів; відтворення та узагальнення понять І засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та системати-зація основних теоретичних положень І відповідних Ідей науки; підсумки уроку й повідомлення домашнього зав-дання.

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок: по-відомлення теми, мети І завдання уроку, мотивація нав-чання школярів; перевірка знання учнями фактичного ма-теріалу й основних понять; перевірка глибини осмислен-ня учнями знань І ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних та змінених умовах; збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз І оцінка; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

Комбінований урок: перевірка виконання учнями до-машнього завдання практичного характеру; перевірка ра-ніше засвоєних знань; повідомлення теми, мети І завдань уроку та мотивація навчання школярів; сприймання й ус-відомлення учнями нового матеріалу; осмислення, уза-гальнення І систематизація знань; підсумки уроку й пові-домлення домашнього завдання.

Розглянуті структури є орієнтовними. Вони передбача-ють варіативність залежно від віку учнів, їх підготовки, змісту навчального матеріалу, методів навчання, місця проведення уроків тощо. Учитель повинен творчо підходи-ти до підготовки плану конкретного уроку і наповнення його змістом.

Під час будь-якого типу уроку вчитель застосовує різні види навчальної роботи: фронтальну, групову, парну та Ін-дивідуальну. Кожна форма цієї роботи має власну методи-ку її організації.

Фронтальна робота. Учитель ставить проблемні запи-тання або пізнавальні завдання, у вирішенні яких беруть участь усі учні. Вони пропонують різні варіанти розв'я-зання, перевіряють їх, обґрунтовують, розвивають найвда-ліші форми, відкидають неправильні. Вчитель керує ко-лективним пошуком учнів, спрямовує їх пізнавальну ак-тивність. Така робота забезпечує одночасне керівництво всіма учнями, управління сприйманням Інформації, її сис-тематизацією І закріпленням. Водночас вона недостатньо враховує Індивідуальні особливості учнів, зокрема темп їхньої навчально-пізнавальної діяльності, рівень попе-редньої підготовленості.

Групова робота. Полягає у спільних зусиллях учнів щодо вирішення поставлених учителем завдань: спільне планування роботи, обговорення І вибір способів роз-в'язання навчально-пізнавальних завдань, взаємодопомога та співпраця, взаємоконтроль і взаємо оцінка. Учнів ділять на групи по 4—6 осіб (на семестр або навчальний рік). Гру-пи формують з однаковим або Із змішаним складом учнів за успішністю. Перші можуть виконувати диференційова-ні завдання, другі — однакові. Ефективнішою є група зі змішаним складом учнів. Групову навчальну роботу орга-нізовують при виконанні лабораторних І практичних ро-біт, робіт на навчально-дослідних ділянках, а також на уроках з основ наук — під час засвоєння, повторення, за-стосування, узагальнення та систематизації знань. Групова робота ефективніша, якщо групи очолюють консультанти (асистенти), призначені вчителем.

Типова структура групового заняття: перевірка домаш-нього завдання; підготовка до групової роботи (Інструкту-вання учнів щодо послідовності роботи, роздавання карток з однаковими або диференційованими завданнями, ство-рення проблемної ситуації, постановка проблеми); озна-йомлення Із завданнями, обговорення й складання плану виконання завдання; звіт про виконану роботу. Перевага групової форми навчальної діяльності — в можливості урахування навчальних інтересів учнів, кооперування їх навчально-пізнавальної діяльності, взаємоконтролю за її результатами. Недоліки — пасивність окремих учнів, можливість списування.

Парна робота. Передбачає допомогу сильного учня слабшим і взаємодопомогу. Пари визначає вчитель, зва-жаючи на симпатії