Підготовка вчителя до уроку

Успіх уроку значною мірою залежить від підготовки до нього вчителя. Така підготовка складається з двох етапів: попереднього і безпосереднього.

Попередня підготовка до уроку

Передбачає вивчення навчальної програми; її поясню-вальної записки, змісту самої програми, усвідомлення ме-ти і завдань навчальної дисципліни в цілому та мети і зав-дань, які вирішує кожна тема. Учитель знайомиться з під-ручником, навчальними посібниками, зі спеціальною, пе-дагогічною і методичною літературою, з досвідом роботи інших учителів, аналізує власний досвід. Він має знати, що учні вивчали з цього предмета в попередніх класах і що вивчатимуть у наступних. Для здійснення міжпредметних зв'язків треба орієнтуватися в змісті суміжних нав-чальних дисциплін.

Перед початком навчального року вчитель розподіляє час на вивчення всіх тем програми, визначаючи відповідні ка-лендарні терміни з урахуванням кількості тижневих годин, відведених на цей предмет навчальним планом і розкладом занять. Розподілена таким чином навчальна програма є ка-лендарним планом роботи вчителя з предмета.

До початку вивчення розділу або великої теми він пла-нує систему уроків (тематичне планування), що забезпечує логіку вивчення змісту матеріалу, формування вмінь і на-вичок в учнів. Плануючи роботу з конкретної теми, вчи-тель визначає її місце в системі курсу. Водночас продумує, які нові ідеї, поняття, вміння, навички треба сформувати в учнів у процесі вивчення цієї теми; які знання із вивче-них раніше розділів програми слід використати, щоб уч-ні добре зрозуміли новий матеріал і включили його до сис-теми своїх знань; до яких питань, що вивчалися раніше, варто повернутися, щоб за допомогою нового матеріалу краще з'ясувати їх; які практичні роботи учнів внести до плану і як пов'язати теорію з практикою, які передбачи-ти екскурсії; як встановити зв'язки з іншими навчальни-ми предметами; які нові знання має повідомити вчитель, а які учні засвоять самостійно; які тренувальні вправи і творчі роботи запропонувати учням; як контролювати ро-боту й організувати самоконтроль учнів; де, з якою метою і як застосовувати варіанти завдань; у яких частинах ро-боти з теми і якими засобами вплинути на емоційні пере-живання школярів; як завершити роботу з теми і домогтися, щоб усі учні повноцінно засвоїли передбачені програ-мою знання, а також набули відповідних умінь та нави-чок.

Під час попередньої підготовки до уроку вчитель пови-нен ознайомитися не лише з підручниками і посібниками, а й переглянути навчальні діафільми та кінофільми, про-слухати звукові посібники та ін. Значну увагу слід звер-нути на матеріальне забезпечення практичних і лаборатор-них занять. За відсутності необхідного обладнання його слід придбати або виготовити.

Важливе питання попередньої підготовки до навчаль-ного процесу в конкретному класі — вивчення стилю вик-ладання у ньому інших вчителів, ознайомлення з особли-востями учнів, їх ставленням до навчання, до навчальних предметів і до вчителів, що допомагає швидше орієнтува-тися в обстановці, знаходити правильні виходи з можли-вих ситуацій.

Така загальна підготовленість дає змогу вчителю про-дуктивніше готуватися до безпосереднього конкретного уроку. Недарма В. Сухомлинський зазначав, що вчитель до уроку готується все своє життя.

Безпосередня підготовка до уроку

Потребує глибокого продумування кожного його струк-турного елемента і може відбуватися в такій послідовно-сті:

Формулювання мети і завдань уроку. Мета уроку має бути: освітня — домогтися міцного засвоєння знань, фор-мування практичних умінь і навичок з конкретного нав-чального матеріалу; розвиваюча — розвивати мовлення, пам'ять, увагу, уяву мислення, спостережливість, актив-ність і самостійність учнів, прищепити їм способи пізна-вальної діяльності та ін.; виховна — сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості кожного школяра, вихованню колек-тиву класу.

Визначення обсягу і змісту навчального матеріалу. Оп-рацьовуючи програму, підручник і посібники, визначають провідні положення та ідеї і практичний матеріал для їх розкриття. Слід окреслити внутріпредметні та міжпредметні зв'язки, підібрати нові факти, приклади для напов-нення теми новим змістом. Цей матеріал повинен мати належний виховний потенціал, сприяти формуванню нави-чок практичної роботи, розвивати інтереси і здібності учнів.

Вибір форм організації навчання. Підібравши тип уро-ку, слід попрацювати над раціональною його структурою, визначити тривалість кожного її елемента. Важливо про-думати можливість поєднання на уроці фронтальної, групової, парної та індивідуальної роботи.

Вибір методів і прийомів навчання. Потрібно наміти-ти, які методи використовуватимуться на кожному етапі уроку, їх поєднання, взаємодоповнення, виходячи з потреб максимальної пізнавальної діяльності учнів. При цьому слід зважати на: провідні мотиви, інтереси учнів до пред-мета, ставлення їх до уроків учителя; рівень сформованості вміння навчатися, працездатність, регулярність нав-чальної праці, виконання домашнього завдання; актив-ність на уроках, уважність і дисциплінованість учнів; їх уміння застосовувати знання на практиці; здібності, по-тенційні можливості кожного.

Наочно-технічне оснащення уроку. Вчитель визначає, яку наочність або технічні засоби навчання і як буде ви-користано на уроці.

Визначення змісту й методики виконання домашньо-го завдання. Обсяг домашнього завдання має бути таким, щоб не перевантажувати учнів. Учитель повинен продума-ти зміст інструктажу щодо його виконання.

Складання плану-конспекту уроку. Кінцевий результат підготовки вчителя до уроку на основі тематичного плану (з урахуванням його реальності під час вивчення теми). У ньому зазначають тему, мету й завдання уроку, його тип і структуру — послідовність навчальних ситуацій під час викладання навчального матеріалу та самостійної роботи учнів, перелік і місце навчальних демонстрацій, час на ко-жен етап уроку, необхідне для проведення уроку обладнан-ня та навчальні посібники. Учителі математики, фізики, хімії записують до плану розв'язки задач, які будуть за-пропоновані на уроці.

Перевірка готовності вчителя до уроку. Визначення подумки міри володіння змістом навчального матеріалу, методами і прийомами його розкриття. Слід обов'язково передбачити труднощі, що можуть виникнути під