Рівень знань учнів оцінюють у процесі факультативних занять, а залік проводять у кінці курсу. Підсумкові оцінки вносять до атестату про середню освіту.

Ефективність системи навчання значно зростає, якщо знання та вміння, набуті на факультативних заняттях, уч-ні активно використовують на уроках, коли здійснюється взаємозв'язок завдань, змісту і методів навчання в усіх ор-ганізаційних формах класно-урочної системи.

Екскурсії. Відмінність екскурсії від уроку як форми організації навчання полягає в тому, що вона не може бу-ти жорстко обмежена в часі, і головний її зміст — сприй-мання учнями предметів і явищ у природній обстановці. За-лежно від місця в навчальному процесі екскурсії поділяють: за відношенням до навчальних програм — програмні та по-запрограмні; за змістом — тематичні й комбіновані; за ча-сом проведення щодо матеріалу, який вивчається, — вступні, поточні, підсумкові; щодо навчального предме-та — ботанічні, зоологічні, хімічні, фізичні та ш.

Підготовку до екскурсії розпочинають заздалегідь. Ви-ходячи зі змісту навчального предмета, вчитель визначає природні, виробничі або культурні екскурсійні об'єкти. Безпосередньо перед екскурсією складають її план І про-водять Інструктаж. Учням пояснюють, як поводитися під час екскурсії, дають вказівки, які слід провести самостійні спостереження І яку виконати роботу (зібрати матеріал для колекції, зробити записи й замальовки та Ін.). Учи-тель дає учням завдання повторити необхідний матеріал, почитати додаткову Інформацію про об'єкт екскурси.

Під час екскурсії вчитель або екскурсовод, використо-вуючи різні методи (розповідь, пояснення, бесіду, спосте-реження), розкриває зміст теми екскурси. Бажано акти-візувати пізнавальну діяльність учнів методами бесіди та спостереження, що сприяє цілеспрямованому сприйманню об'єкта вивчення. Для цього на початку екскурсії дають загальну характеристику цього об'єкта, а відтак організо-вують спостереження І виконання учнями практичних зав-дань.

Важливим є підсумковий етап екскурсії. Передусім це бесіда на самому об'єкті, під час якої учні отримують від-повіді на запитання, уточнюють певні теоретичні й прак-тичні знання навчальної програми з предмета. Проте ос-новна робота проводиться на навчальних заняттях. За ма-теріалами екскурсії учні готують звіти у вигляді невелич-ких описів, колекцій, які згодом експонуються на виставці. Спостереження, зроблені під час екскурси, вони використовують на наступних уроках, вивчаючи відповід-ний матеріал.

Значення екскурсій полягає в тому, що: учні здобува-ють наочні знання в природних умовах; отримують бага-тий матеріал для спостережень; сприймають явища в ці-лісності; накопичують багатий матеріал для наступної ро-боти. Екскурсії також позитивно впливають на емоційну сферу школярів.

Екскурсії проводять відповідно до загальношкільного плану навчальних (комплексних І з окремих предметів) і позанавчальних екскурсій на навчальний рік, півріччя, чверть.

Предметні гуртки, їх створюють з різних навчальних предметів (математичні, фізичні, хімічні, літературні та Ін.). Щоб зацікавити учнів їх діяльністю, гурткам нерід-ко дають інтригуючі назви. Члени предметних гуртків беруть участь у масових виховних заходах, тематичних ве-чорах, конкурсах, олімпіадах, тижнях І місячниках знань, випускають стіннівки та радюгазети, альманахи. Це спри-яє поглибленню знань І підвищує Інтерес до навчальних предметів. Технічні гуртки допомагають учням оволодіти певними видами практичної діяльності, набути професій-них знань та навичок. Важливо, щоб діяльність технічних гуртків мала суспільне спрямування. Наприклад, члени радюгуртка, крім вивчення радіоапаратури, можуть готу-вати радіопередачі в школі.

Предметні, технічні й спортивні гуртки є позаурочними організаційними формами навчання, їх завдання — по-глиблення набутих на уроках знань, розвиток Інтересів І здібностей дітей. Організовуючи роботу гуртків, педагог не повинен забувати про моральне, трудове, естетичне й фі-зичне виховання школярів; має дбати про високу органі-зованість І дисципліну під час занять; залучати до роботи гуртків якомога більше дітей; забезпечувати активність І самостійність учнів під час занять. Нижче наведено план роботи Історико-краєзнавчого гуртка.

Таблиця З

План роботи Історико-краєзнавчого гуртка

«Слідопити історії» Ягільницької СЗШ Тернопільської обл.

№ п/п | Зміст роботи | Термін | Відповідальний

1. Організаційна робота

1 | Вибори ради гуртка Ви-значення секцій | До 1009 | Керівник гуртка

2 | Формування складу сек-цій | Вере-сень | Рада гуртка, ке-рівники секцій

3 | Затвердження складів ре-дакцій стінгазети та Ін-формаційного бюлетеня «Історичний кур'єр» | 1709 | Керівник гуртка

4 | Визначення дня роботи гуртка І секцій | 1709 | Голова ради гурт-ка

5 | Обговорення планів-сценарпв національних свят, Історичних вечорів, вечорів-зустрічей | Постій-но |

Керівник гуртка

6 | Звіт секцій про свою ро-боту | Що четверга | Керівники секцій

II. Тематика спільних за-сідань гуртка

1 | Бесіди на тему «М.С Гру-шевський — перший прези-дент України (до 130-рІч -чя від дня народження)» | Вересень | Керівник гуртка

2 | Лекція на тему «Виникнен-ня Товариства «Просвіта» — української народовської просвітницької організації (до 120-річчя заснування:) | Жов-тень | Голова осередку товариства «Про-світа»

3 | Інформація голови ради гуртка про оформлення матеріалів «Воїни УПА — наші земляки» | Жов-тень |

Голова ради гурт-ка

4 | Розповідь працівника на-родного музею Історії с.Ягільниця «Історичні пам'ятки села» | Листо-пад |

Працівник музею

5 | Бесіда «Видатні діячі нау-ки — наші земляки» | Грудень | Керівник гуртка

6 | Звіт секцій про свою ро-боту | 1.11, 20.12, 20.03, 20.05 | Керівники секцій

7 | Інформація голови історичної секції про збір матеріалів про людей, що стали жертвами сталінсь-ких репресій | Лютий | Керівник гуртка, голова історичної секції

8 | Зустріч з поетесою, медсе-строю УПА, політв'язнем Марією Потикевич-Заболотною | До 26.02 | Керівник ради гуртка

9