місцями бойових дій Другої світової війни | Вересень | Історична секція—

Клим Утрисько — воїн УПА, учасник Чортківської офензиви | Жов-тень |

Керівник гуртка, історична секція—

місто Львів — учора, сьогодні, завтра | Листо-пад | Історична секція—

«Гей ви, хлопці січовії» (у село Гадинківці до му-зею січових стрільців) | Квітень | Рада гуртка—

Київ — столиця моєї держави | Бере-зень | Керівник гуртка

III. Робота секцій гуртків

Історична секція

1 | Події радянсько-польської війни на Терно-пільщині:—

Чортківська офензива | Жов-тень | Керівник гуртка—

Воїни УПА — наші земляки | Листо-пад | Керівник секції—

Степан Бандера в Ягільниці | Грудень | Пошукова група

2 | Наш край у роки Другої світової війни—

Ягільницький підпіль-ний лазарет | Травень | Інформація учнів

3 | Демократичні перетво-рення в краї—

діяльність Народного руху | Лютий | Керівник секції—

зустріч з організатора-ми Народного руху села | Бере-зень | Керівник гуртка—

соціально-економічний розвиток села у 1991 — 1996рр. | Квітень | Члени секцій

Секція нумізматики, то-поніміки

1 | Монети як історичне дже-рело:

1) як збирати монети | Вересень | Працівник музею

2) оформлення колекції історичних знаків | Жов-тень | Члени секції

3) гроші Української Народної Республіки | Листо-пад | Керівник секції

2 | Походження назви с. Ягільниця:

1) легенди з уст народних | Гру-день — лютий | Члени секції

2) назви полів, доріг, ву-лиць села: | Гру-день— лютий | Члени секції

3 | Джерела та річки села

1) до витоків річки Черкаськи | Бере-зень | Керівник гуртка

2) джерела та їх Історичні назви | Квітень | Члени секції

Секція Історії культури

1 | Архітектурні пам'ятки Чортківщини

1) Історія япльницького костьолу і церкви | Вересень | Керівник гуртка

2) ферментаційний завод — колишня резиденція гра-фів Ланцкоронських | Жовтень |

Члени секції

2 | Народна освіта

1) стан народної освіти за часів Австро-Угорщини І Польщі | Листопад |

Члени секції

2) освіта в 1945—1995 рЈ | Грудень | Члени секції

3 | Видатні діячі та знатні люди краю—

літератори, поети, ху-дожники | Лютий — бере-зень | Керівник секції—

вчителі, лікарі, науков-ці | Квітень — тра-вень | Керівник гуртка

IV. Масові справи та участь у позакласній роботі школи

1 | Тематичний вечір до п'ятої річниці незалежно-сті України — «Я більшо-го щастя на світі не хочу, щоб лиш Україна жила І цвіла» | 609 |

Рада гуртка

2 | Вечори-зустрічі з циклу «Село І люди» | Щочвер-Т1 | Керівник гуртка

3 | Участь у загальношкіль-ному святі до дня вчителя — «Спасибі всім, хто лю-дяності вчить, розумне сіє в душі, добре, вічне» | 5 10 |

Голова ради гурт-ка

4 | Вечір-спомин про січових стрільців, воїнів УПА — «І кров на долині накриє мурава, та слава не згине — стрілецька слава» | Листо-пад | Історична секція

5 | Історична година, при-свячена пам'яті гетьмана | Грудень | Секція Історії культури

України Б Хмельницького — «Слава завжди буде з тобою, вольності отче, Богдане-герою»

6 | Загальношкшьна лінійка до дня Злуки — «Моя Со-борна Україна» | Січень |

Керівники секцій

7 | Випуск загальношкільної стінгазети на тему «Ми пам'ятаємо вас, герої Крутів» | До 2901 |

Редколегія

8 | Молоді про Історію рід-ного краю Презентація книги Мари Потикевич-Заболотної «Нам дуже треба жити» | Лютий |

Керівник, рада гуртка

9 | Участь у березневих Шев-ченківських читаннях Ор-ганізація виставки «Кобзарі» | Бере-зень |

Секція Історії культури

10 | Усний журнал «Українсь-ка національна символіка» | Квітень | Рада гуртка

11 | До Дня Перемоги Зустріч з учасниками Другої світової війни — «І моя частка є у Перемозі» | Травень | Керівник, рада гуртка

Домашня навчальна робота учнів, її мета як форми організації пізнавальної діяльності учнів — розширення знань учнів, привчання їх до регулярної самостійної нав-чальної роботи, формування вмінь самоконтролю, вихо-вання самостійності, активності, почуття обов'язку та від-повідальності. Вона тісно пов'язана з уроком. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на уроці потре-бує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил, розв'язку завдань, знаходження в підручнику відповідей на запитання вчителя та ш. Окрім того, виконуючи до-машнє завдання, учні готуються до сприймання нового ма-теріалу на наступному уроці. Проте це не означає, що до-машню навчальну роботу слід обов'язково давати на кож-ному уроці. Вона доцільна лише тоді, коли її необхідність І корисність випливає з процесу уроку.

Для успішної самостійної роботи вдома учень повинен бути уважним І спостережливим, вміти запам'ятовувати, виконувати мислительні операції, цінувати й розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (тези, конспект, реферат, анотація, рецензія та ін.).

Домашніми завданнями можуть бути: робота з текстом підручника; виконання різноманітних вправ, письмових, графічних робіт, розв'язування задач. Досвідчені педагоги нерідко рекомендують учням прочитати статтю в науково-популярному виданні, переглянути кінофільм; поспілкува-тися на відповідну тему з тією чи іншою особою, спостерег-ти природне або побутове явище, провести дослід та ін.

Даючи домашнє завдання, вчитель коментує способи його виконання. Якщо певний вид роботи звичний для уч-нів, то можна лише зазначити, який матеріал слід опра-цювати. Не варто упродовж тривалого часу пропонувати однотипні завдання, тому що учні можуть втратити інте-рес до них. Домашні завдання повинні містити елемент но-визни, передбачати нові варіанти їх виконання. В окремих випадках доцільно давати учням індивідуальні завдання, які допомагають усунути прогалини у знаннях. Такі зав-дання для сильніших учнів покликані підтримувати інте-рес до певного виду роботи.

Визначаючи обсяг домашньої навчальної роботи з кож-ного предмета, вчителі повинні виходити з того, що вона має вкладатися в загальні часові межі домашньої нав-чальної роботи учнів залежно від класів, у яких вони нав-чаються. У 1-му класі