Для підготовки та успішного складання екзаменів необ-хідно, щоб: учні сумлінно впродовж навчального року пра-цювали над засвоєнням навчального матеріалу; розклад складання екзаменів передбачав достатньо часу для повто-рення та систематизації навчального матеріалу, засвоєння якого підлягає контролю; учні були проінструктовані що-до організації самостійної підготовки до екзамену з кожно-го предмета; батьки учнів були ознайомлені з правилами поведінки у цей відповідальний для їх дітей період.

Учні перевідних і випускних класів середніх загально-освітніх навчально-виховних закладів звільняються від пе-ревідних і випускних екзаменів за станом здоров'я згідно з Переліком захворювань, в тому числі ті, які проживають чи проживали у зонах безумовного або гарантованого доб-ровільного відселення у зв'язку з аварією на Чорнобильсь-кій АЕС. Звільнення учнів за станом здоров'я від уроків праці та фізичної культури не може бути підставою для звільнення їх від екзаменів.

Від перевідних і випускних екзаменів звільняються уч-ні загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів для хво-рих дітей на період перебування їх у цих закладах, шкіл-ін-тернатів для дітей з церебральним паралічем І наслідками поліомієліту, тяжкими порушеннями мовлення, затрим-кою психічного розвитку, глухих і зі слабким слухом, слі-пих і зі слабким зором, а також учні вечірніх (змінних) спеціальних шкіл для сліпих і зі слабким зором, глухих і зі слабким слухом, а також жінки — учениці вечірніх (змінних) і заочних шкіл, які перебувають у відпустці на час вагітності та догляду за дитиною.

Зарубіжна практика контролю успішності учнів

У зарубіжних країнах для перевірки й оцінювання знань учнів використовують різноманітні тести. За фор-мою ці тести складають таким чином, щоб учень міг виб-рати варіант відповіді з пропонованих, а саме: написання дуже короткої відповіді, вписування пропущеного слова, дописування пропущених букв та ін. Тести друкують у ви-гляді окремих збірників, вони також можуть входити до комплекту навчально-дидактичних матеріалів з окремої навчальної дисципліни й видаватися разом з підручником. Усну перевірку багато педагогів вважають лише допоміж-ним засобом контролю сумлінності учня в процесі навчан-ня і оцінки за неї майже ніколи не виставляють.

Система оцінювання знань у різних країнах має свої особливості. Наприклад, 100-бальна система підсумовуван-ня очок, якими окремо оцінюють завдання різної склад-ності: легкі — 5, важчі — 20 очок та ін. Цікавою є систе-ма оцінювання знань у Німеччині. Найвища оцінка — 1, найнижча — 6. Кожній оцінці відповідає певна кількість балів з урахуванням так званої тенденції оцінки. Наприк-лад, бали 15, 14, 13 відповідають відмінній оцінці «1»; 12, 11, 10 — «2»; 9,8, 7 — «З»; 6, 5, 4 — «4»; 3, 2, 1 — «5»; О балів сигналізує про цілковиту відсутність знань з пред-мета і означає оцінку «6». Під час атестації учнів оцінки виставляють лише в балах.

У школах США великого значення надають інформу-ванню учнів про їхні успіхи в навчанні, можливості порів-няти свою роботу з роботою однокласників, розкривши за-гальну картину розподілу виставлених (за тестуванням) оцінок. Кожен учень може переконатися, до якої категорії потрапляють результати виконаного ним тесту. Наприклад: 90—100 балів — 3 учні; 80—89 — 7 учнів; 70—79 — 16 учнів; 60—69 — 2 учні; 50—59 — 1 учень (всього у кла-сі 29 учнів). Такий розподіл оцінок за категоріями демон-струє учневі його становище порівняно з іншими. Ця кар-тина може бути детальнішою і кориснішою для учнів, як-що оперувати інтервалами в п'ять, а не в десять балів. Се-редній бал можна виводити кожному учневі за тиждень чи за Інший період. Відтак на дошці розподіляють «середні» оцінки всього класу. Таким чином, кожен учень має чіт-ке уявлення про свою успішність порівняно з іншими.

У школах США дітей не викликають до дошки, не опитують. Закони деяких штатів забороняють повідомля-ти будь-кому оцінки учня без письмового дозволу батьків.