Проблема навчання обдарованих дітей

Обдаровані люди приносять велику користь суспільст-ву, державі, є її гордістю. Тому перед суспільством, дер-жавою, школою і сім'єю постає проблема навчання і ви-ховання таких дітей.

Одним з важливих напрямів діяльності вчителя в за-гальноосвітній школі є його робота з учнями, які мають особливі здібності. Вони характеризуються порівняно ви-соким розвитком мислення, довготривалим запам'ято-вуванням навчального матеріалу, добрими навичками са-моконтролю в навчальній діяльності, великою працездат-ністю та ін. їм притаманна неординарність, свобода ви-словлювання думки, багатство уяви, чіткість різних видів пам'яті, швидкість реакції, вміння піддавати сумніву й науковому осмисленню певні явища, стереотипи, догми. Це створює сприятливі морально-психологічні умови для активної навчальної діяльності та збільшення її обсягу й інтенсивності з тим, щоб навчальне навантаження сприяло розвитку навчальних можливостей учнів, а не стримувало цей процес через недостатню їх завантаженість.

Існує кілька типів індивідуальної обдарованості: раціонально-мислительний — необхідний ученим, політикам, економістам; образно-художній — дизайнерам, конструк-торам, художникам, письменникам; раціонально-образ-ний — історикам, філософам, учителям; емоційно-почут-тєвий — режисерам, літераторам. Щодо обдарованих уч-нів особливу увагу слід звернути на такі моменти: повне задоволення запитів найпідготовленіших дітей у поглиб-леному вивченні предметів на основі широкого ознайом-лення їх із сучасною наукою; створення умов для задово-лення їх різнобічних пізнавальних інтересів і водночас для розвитку здібностей, виявлених у певній галузі діяльності; забезпечення можливостей для широкого вияву елементів творчості в навчальній і позашкільній роботі; залучення їх до надання допомоги своїм однокласникам у навчанні, в розвитку навчальних можливостей; запобігання розвит-ку в них переоцінки своїх можливостей, лінощів через систематичну недовантаженість. Форми роботи з цією ка-тегорією учнів — групові та індивідуальні заняття на уро-ках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації для них має доповнюватися науковими відомо-стями, які вони можуть отримати в процесі виконання до-даткових завдань за той самий час, що й інші учні, але за рахунок прискореного темпу обробки навчальної інфор-мації. У методах навчання цих учнів мають превалювати самостійна робота, частково-пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь та навичок. Контроль за їх навчанням спрямовується на стимулювання поглиб-леного вивчення навчального матеріалу, його системати-зацію, класифікацію, перенесення знань у нові ситуації, виявлення і розвиток творчих елементів у їх навчанні. До-машні завдання для таких учнів повинні бути творчими.

Названі моменти в навчальних заняттях доповнюють системою позакласної та позашкільної роботи (виконання учнем позанавчальних завдань, відвідування занять гуртка або участь у масових тематичних заходах: вечорах, оглядах-конкурсах художньої, технічної та інших видів твор-чості, зустрічі з ученими та ін.). Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання школярами різноманітних завдань, участь в олімпіадах. Важливо ке-рувати позакласним читанням учнів. Учителі мають нала-годжувати контакти з позашкільними установами, де зай-маються їх вихованці. Вивчаючи інтереси і нахили учнів, вони допомагають їм обрати профіль позашкільних занять.

У роботі з цією категорією учнів не тільки створюють сприятливі умови для їх розвитку на уроках і в позаурочній діяльності, а й психологічно готують до наполегливої праці. Вони мають усвідомити, що розвинути здібності й досягти успіху можуть лише ті, хто готовий подолати труднощі. Брак таланту пояснюється не збідненою людсь-кою природою, а відсутністю сильних натур, здатних вия-вити мужність, наполегливість, сувору дисципліну в само-освіті — самовихованні, в критичному самоосмисленні за-гальноприйнятих норм, стереотипів, у захисті нового.

Розвиток обдарованих дітей гальмується через: відсут-ність соціально-матеріальної бази, потрібної для вияву різ-нобічних талантів дітей, їхньої творчості; формалізовану, механізовану та автоматизовану систему навчання; поне-волення дитячої обдарованості бездуховною масовою куль-турою; відсутність психологічної допомоги дітям у подо-ланні комплексу неповноцінності.

У вихованні цієї категорії дітей особлива відповідаль-ність лягає на сім'ю. Неправильний підхід до талановитих дітей у родинному колі, їх обожнювання призводять до не-гативних наслідків. А. Макаренко у своїй «Книзі для бать-ків» наводить цікавий приклад виховання єдиного сина в сім'ї Кетових. Завдяки детально продуманій системі вихо-вання Вітько швидко випередив однолітків у навчанні. У п'ять років він правильно говорив російською і німецькою мовами, в десять — почав знайомство з класичною літера-турою, у дванадцять — читав в оригіналі Шекспіра, «пе-рескочив» через десятий клас, а в сімнадцять вступив на фізико-математичний факультет університету, вразивши професорів своєю обдарованістю та ерудицією. Проте він сформувався як егоїст, холодний цинік, байдужий до всьо-го і до всіх. Головним для нього був він сам, його успіхи й задоволення. Тому так бездушно відмовляється він при-нести з аптеки ліки хворому батькові.

Педагоги і батьки повинні керуватися твердженням В. Сухомлинського про те, що у природі немає дитини безталанної, ні на що не здатної.

Закон України «Про освіту» передбачає, що для розвит-ку здібностей, обдарувань і таланту створюються профіль-ні класи (з поглибленим вивченням окремих предметів або початкової допрофесійної підготовки), спеціалізовані шко-ли, гімназії, ліцеї, колегіуми, а також різні типи навчаль-но-виховних колективів, об'єднань. Найбільш обдарованим дітям держава надає підтримку і заохочує (стипендії, на-правлення на навчання і стажування до провідних вітчиз-няних і зарубіжних освітніх, культурних центрів).

Важлива роль у підтримці інтелектуально здібної ди-тини, здатної до наукової творчості, належить Малій академії наук України. У 27 її територіальних відділеннях навчається до ЗО тисяч учнів шкіл та профтехучилищ. Працюють з ними учені з більш як 35 вищих закладів ос-віти та наукових установ НАН України.

Цікавою є зарубіжна практика роботи з обдарованими дітьми. В школах Англії надають великого значення ро-боті з ними. Передусім цьому сприяє жорстка диференціа-ція навчання і селекція, раннє виявлення обдарованості; надання допомоги сім'ям з низьким рівнем доходів для оп-лати