Підсумок додаткових занять підводять після усунення відставання.

Подоланню неуспішності сприяють орієнтування педа-гогічного колективу на її профілактику, диференційова-ний підхід до учнів, концентрування уваги на вдоскона-ленні методики викладання складних предметів, система-тичне вивчення реальних навчальних можливостей учнів, ознайомлення вчителів з методикою подолання неуспіш-ності, єдність їх дій, забезпечення внутрішкільного кон-тролю за станом роботи з невстигаючими учнями.

Вирішальним у запобіганні й подоланні неуспішності учнів є належна підготовка вчителя до такого виду діяль-ності. Для цього він зобов'язаний: усвідомити державну значущість цієї проблеми; уміти встановити «діагноз за-хворювання» — причини неуспішності в кожному кон-кретному випадку; володіти методикою навчання таких учнів; підходити до них з «оптимістичною гіпотезою»; ви-являти терплячість, доброзичливість.

Певну роль у подоланні неуспішності школярів відігра-ють класи вирівнювання, укомплектовані на базі однієї або кількох початкових шкіл мікрорайону з дітей, які на час вступу до школи виявилися непідготовленими до сис-тематичного навчання у звичайних умовах, а також з чис-ла невстигаючих з основних предметів учнів першого і другого класів. У них спостерігаються затримка розвитку сприймання і мислення, послаблення пам'яті, нестійка увага, проте не настільки, щоб віднести їх до категорії де-фективних. Такі діти потребують посиленої уваги, особли-вих зусиль. За два-три роки інтенсивної роботи вчителя вони «вирівнюються» у знаннях зі своїми однолітками із звичайних класів і можуть разом з ними успішно продов-жувати навчання в середній школі.

Важливий чинник успішної роботи класів вирівнюван-ня — відносна однорідність складу учнів, порівняно одна-кова їх шкільна зрілість. Учителі мають можливість ма-неврувати навчальним матеріалом, використовувати його відповідно до обставин, що склалися під час вивчення тієї чи тієї теми; за необхідності — тимчасово сповільнити темп засвоєння навчальної програми як окремими учня-ми, так і класом загалом. Головним є належне засвоєння матеріалу кожним учнем, усунення прогалин у знаннях, розвиток уміння вчитися, що створює підґрунтя для швид-кого просування, в процесі якого усувається колишнє від-ставання. Певне значення має також наповнення класів ви-рівнювання (не більше 20 дітей). У таких класах працюють учителі високої кваліфікації, здатні творчо, залежно від умов, організувати пізнавальну діяльність учнів.

У зарубіжних країнах неуспішність учнів долають ін-дивідуалізацією навчання, створенням особливих класів вирівнювання. Для відстаючих готують програмовані по-сібники, створюють спеціальні комп'ютери для індиві-дуальної роботи.