Наукові дослідження — шлях до розв'язання проблем педагогіки

Педагогіка як наука може розвиватися лише за умови поповнення новими фактами, здобутими у процесі пошу-ково-дослідницької роботи, тобто здійснення наукових досліджень.

Наукове дослідження — особлива форма процесу пізнання, сис-тематичне цілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використо-вують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.

У педагогіці використовують фундаментальні та при-кладні наукові дослідження.

Фундаментальні дослідження покликані розкрити сут-ність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, дати її наукове обґрунтування.

Прикладні дослідження охоплюють питання, безпосе-редньо пов'язані з практикою.

Фундаментальні й теоретичні дослідження в галузі пе-дагогічних наук здійснюють науково-дослідні інститути, об'єднані в Академію педагогічних наук України, при-кладні дослідження — науково-методичні центри вищої, середньої освіти Міністерства освіти і науки України.

Дослідження педагогічних явищ і процесів мають ура-ховувати такі їх характерні риси: а) неоднозначність їх пе-ребігу: результати навчання, розвитку і виховання залежать від одночасного впливу багатьох чинників; б) непо-вторність педагогічних процесів: під час повторного дос-лідження педагог має справу вже з іншим “матеріалом”, навіть попередні умови не вдається зберегти; в) участь у педагогічних процесах людей усіх вікових категорій (то-му експерименти, що суперечать моральності й етичним нормам, забороняються); г) об'єктивні висновки у проце-сі дослідження можливі лише за умови багаторазових спо-стережень, в усередненій, узагальненій формі.

Головними критеріями ефективності науково-педаго-гічного дослідження є отримання нового наукового резуль-тату, збагачення теоретичних знань, які сприяють удоско-наленню процесу виховання, навчання й розвитку дітей, дають змогу ефективно та якісно вирішувати конкретні навчально-виховні завдання.

Результати науково-педагогічних досліджень повинні відповідати таким вимогам: суспільна актуальність; нау-кова новизна; теоретична і практична значущість; наукова об'єктивність і достовірність; доступність висновків і ре-комендацій для використання їх в інших конкретних нау-кових дослідженнях або в практичній діяльності; визна-чення міри, меж і умов ефективного застосування отрима-них результатів.

За роки незалежності України вчені-педагоги зробили вагомий внесок у розвиток національної педагогіки і сис-теми освіти. Однак через складні економічні умови в сус-пільстві наявні негативні явища в організації педагогічних досліджень. Серед них — надмірна зосередженість науко-вих досліджень в адміністративному центрі, недостатня мобільність вітчизняної дослідницької системи, ізольова-ність її від зарубіжної педагогічної науки через обмежені можливості особистих контактів між науковцями та обмі-ну науковою інформацією, слабке матеріально-технічне за-безпечення досліджень, недостатнє втілення у шкільну практику їх результатів.

Етапи педагогічного дослідження

Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясува-ти його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження.

Проблема дослідження в широкому значенні — складне теоретич-не або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення.

Проблема має бути відображена насамперед у темі до-слідження.

Об'єкт дослідження — частина об'єктивної реальності, яка на цьо-му етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності лю-дини як соціальної істоти (суб'єкта).

Об'єктами педагогічних досліджень можуть бути діяль-ність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єктом і об'єктом навчально-виховної роботи, особистістю та ко-лективом, між вихованням і самовихованням, організація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес тощо.

Предмет дослідження — зафіксовані в досвіді, включені в процес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини дослід-жуваного об'єкта з певною метою за даних умов. Предмет дослідження вужче поняття, ніж об'єкт до-слідження. Об'єктами, наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом — тільки одна група цих методів, наприклад, методи стимулювання виховання.

Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник. Формулюючи мету дослідження, дослідник з'ясовує, який результат передбачає отримати і яким він має бути. Гіпотеза дослідження — наукове передбачення його результатів. Вона повинна формулюватися так, щоб з цього форму-лювання проглядалися положення, які потребують пере-вірки у процесі дослідження.

Завдання дослідження — його конкретизована мета. Завдання дослідження: а) вирішення певних теоретич-них питань, що є загальною проблемою (наприклад, з'ясу-вання сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознак); б) експериментальне вив-чення практики вирішення проблеми, виявлення її типо-вого стану, типових недоліків, їх причин, типових рис пе-редового досвіду та ін.; в) обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання; г) ек-спериментальна перевірка пропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності; ґ) вироб-лення методичних рекомендацій для тих, хто використо-вуватиме результати дослідження на практиці.

Нижче наведено приклад формулювання вихідних по-ложень конкретного педагогічного дослідження.

Реформування діяльності виховно-трудових колоній відповідно до міжнародних норм виконання покарання по-требує підвищення ефективності процесу морального пе-ревиховання неповнолітніх засуджених, зведення до міні-муму рецедиву після відбуття ними покарання. Цим ви-значається актуальність проблеми дослідження.

Оскільки головною причиною повторної злочинності не-повнолітніх є їх моральна невихованість, постає потреба посилення морального виховання неповнолітніх засуджених під час відбуття ними покарання. Звідси формулювання те-ми дослідження: «Особливості морального виховання не-повнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях».

Об'єктом дослідження є процес морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії. Предмет дослідження — оптимізація змісту, форм, мето-дів і засобів морального виховання неповнолітніх засудже-них. Мета дослідження — розробити, теоретично обґрун-тувати і експериментальне перевірити оптимальний зміст, найефективніші форми, методи й засоби морального вихо-вання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій коло-нії. Гіпотеза дослідження — підвищенню ефективності мо-рального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудовій колонії сприяє така його організація, яка пере-дбачає: відповідність змісту, форм, методів і засобів цієї роботи специфічним особливостям особистості даної кате-горії неповнолітніх; урахування режимних умов їх утри-мання; систематичні контакти вихованців з батьками, представниками громадськості, яким притаманні високі моральні якості; організацію життя й діяльності неповно-літніх згідно з нормами моралі та права. Завдання дослід-ження — проаналізувати стан педагогічної теорії та прак-тики морального виховання неповнолітніх засуджених у виховно-трудових колоніях; виявити моральні особливо-сті неповнолітніх засуджених і встановити типові трудно-щі в їх моральному