тільки студенти, але і співробітники компаній, що уклали зі своїм підприємством угода про підвищення кваліфікації.
При надходженні проводиться відбірковий тест-співбесіда (concours d'еntrе, конкурс буває 4-5 чоловік на місце). Обов'язкова умова для надходження - вище освіти (диплом Maitrise) по будь-якій спеціальності. Не менш (а іноді і більш) важливий досвід управлінської роботи. В окремих випадках цей досвід може бути зарахований як перші чотири університетських курси. Подібні питання вирішує комісія з еквівалентності. Вона ж займається визнанням отриманих вами в російському вузі кваліфікацій. Для всіх іноземців є ще одна загальна вимога - гарне володіння французькою мовою. Як підтвердження цього факту приймається документ про успішну здачу іспиту DELF.
Допустимо, ви благополучно пройшли добір і вас зарахували. Далі має бути вибрати придатну спеціалізацію. Найбільш відомі і популярні наступні спеціалізації: керування підприємством, міжнародний маркетинг, дизайн і якість, керування персоналом, стратегія і керівництво малими і середніми підприємствами.
Навчання по програмі DESS будь-якої спеціалізації орієнтовано на практику. Крім безумовної корисності для студента, це ще і своєрідний "відповідь взаємністю" підприємствам, що відправляють співробітників на програми formation continue (так називається післяуніверситетська освіта) і платять по 20 тис. франків за рік навчання кожного. 3-4-місячне стажування включене в будь-яку програму DESS.
Ціль післяуніверситетського навчання одна - підготувати високопрофесійного фахівця в області економіки і управління. Тому немає нічого дивного в тому, що в університетах нарівні з іншими є департаменти з абревіатурою, що говорить, AIDE (aide - допомога). Тут студент університету може пройти стажування по власному проекту і навіть відкрити власну справу (у цьому йому посприяє регіональна рада підприємців).
Крім того, самі школи регулярно публікують пропозиції стажувань, календарі ярмарків вакансій, рекомендації зі складання CV і т.д. у спеціалізованих виданнях Figaro GEU (Grands Ecoles et Universites), Les Echos. Як показує досвід, для багатьох студентів читання таких видань виявляється куди кориснішою нудного зубріння занудотних підручників по маркетингу.
Попереджаємо відразу - для одержання диплома DESS прийдеться багато і напружено учитися. Французи вважають, що будь-який керівник повинен знати основи стратегічного планування, аудита і контролю, логістики, керування виробництвом, аналізу ринків і політики збуту, керування персоналом і соціопсихології менеджменту, фінансів і комерційного права.
На диплом DESS звичайно готують інститути управління підприємствами (Institut d'аdміnіstrаtіоn des Entreprises, IAE - французький аналог бізнесів-шкіл), що створюються при великих навчальних закладах. Таких інститутів зараз у Франції 27, і вони досить рівномірно розподілені по всій країні. Це державні установи, і навчання тут цілком регламентоване Міністерством національного освіти. Оскільки бізнес-спеціалізацій DESS у державному реєстрі більш 10, кожен інститут, піклуючись насамперед про рівень навчання, пропонує не усі відразу, а в середньому 4-5 спеціалізацій. Держава у свою чергу стежить за тим, щоб у середньому по країні не виникало "профіциту" чи "дефіциту" якої-небудь зі спеціалізацій.
Крім IAE, одержати французьку MBA можна ще й у бізнесах-школах. Слід зазначити, що не дуже давно п'ять найбільш престижних французьких шкіл менеджменту, у їхньому числі Вища комерційна школа (НІС), Вища школа економічних і комерційних наук (ESSEC) і Вища комерційна школа Парижа утворили консорціум, у рамках якого можна за 2 роки одержати диплом MBA англійською мовою. При усьому при цьому найвідомішою французькою бізнесом-школою по праву залишається легендарна INSEAD.
Список використаної літератури:
Освіта Франції. Збірник статтей. – К., 1999.
Смірнов С.І. Освіта закордоном. – Харків, 1993.