утримувати основну інформацію упродовж процесу слуханим;*
якість слухової мовленнєвої уваги, тісно пов’язаної з мнемічними процесами;*
уміння свідомо будувати або відтворювати зв’язне висловлювання рідною мовою на основі прослуханої Інформації.
Узагальнення результатів прогностичного тестування механізмів усного мовлення, здійснюваного вітчизняними дослідниками н різні роки (О.Б.Метььолкіна 1996; О.О. Коло мінова 1999; Н.Є. Жирнеко 2000), вказують па достат-ній рівень комунікативного розвитку дітей 6-8 років у рідній мові. При цьому зафіксовано, що діти цього віку активно прагнуть до вивчення англійської мови. Чому ж початок вивчені англійської мови у загальноосвітній школі припадає не па перший, а на другі ні клас?
Відповідь на це запитання дає аналіз функціональної готовності дітей шести років до школи взагалі і до вивчення іноземної мови, зокрема. Так, з практики відомо, то більшість дітей, які вступають до загальноосвітньої Інколи, не мають досвіду дошкільного вивчення інозем-ної мови. З перших днів перед ними постають складні завдання: 1) адаптація до шкільного життя: 2) оволодіння прийомами навчальної діяльності, 3) соціалізація в дитячому колективі.
За цих умов вивчення англійської мови ( додатковим навантаженням, яке може відбитися на здоров’ї дітей.. Адже шість років - це період інтенсивного психічного і фізичного розвитку дитини. Порівняно з семирічними дітьми, шестилытки мають менш зрілу кору головного моз-ку, серцево-судинну систему, опорно-руховий апарат. У цілому незавершеність розвитку основних органні і сис-тем шестирічної дитини підвищує чутливість її організму до дії несприятливих факторів. І цеп чинник може при-звести до формування різних відхилень та захворювань.
Зважимо ще на один фактор: па труднощі оволодіння навчальною діяльністю. За даними О.Я.Савченко, Н.Ф.Тализіної та іших учених ефективність навчальної діяльності учнів початкових класів значною мірою залежить від оволодіння ними загальнонавчальними вміннями, передусім загальнопізнавальними як ком-понентами навчальних умінь. Але практика свідчить, що значна частіша першокласників, котрі приходять до школи, не вміють виділяти ознаки предметі її. знаходити серед них подібні й відмінні Перший навчальний рік дає дітям змогу ознайомитись з основними ознаками предметів, як-от: колір, розмір, форма, матеріал, смак, якості людей, тварин. Вони навчаються стисло описувати відомі предмети, оволодівають прийомами їх порівняння, зістав-лення, узагальнення істотних ознак і відкидання неіс-тотних. Під впливом навчання у першому класі словник дитини поступово збагачується новими пшдяттями.
Отже на початку вивчення англійської мови це має полегшити вчителям реалізацію одного із завдань сучас-ної програми - організацію практики учнів в оперуванні різноманітними поняттями (наприклад: якість, час, трива-лість, місцезнаходження, дім, їжа, здоров'я тощо) та пев-ними мовними функціями як категоріями поведінки.
Навчання у першому класі, таким чином, створює належну функціональну і пропедевтичну основу для зустрічі дитини з англійською мовою в наступному, другому класі. Воно сприяє її загальному мовному розвитку, набуттю навичок і вмінь навчальної діяльності, соціаль-ній та соціально-психологічній орієнтації в дитячому колективі і взагалі в людському суспільстві.
Проаналізовані фактори підтверджують слушність запровадження англійської мови, починаючи з другого кла-су загальноосвітньої школи. У цьому віці у дітей краще розвинені пам'ять, особливо слухова короткочасна, слу-хова увага, здатність до імітації, наслідування, мисленнєві й пізнавальні процеси, рефлексія, творча уява. В уч-нів другого класу сформувалися навички свідомого опе-рування рідною мовою, загальнонавчальні вміння і, на підміну від першокласників, вони володіють більшим колом понять, якими оперують на уроках.
Зрослі інтелектуальні можливості учнів 2-го класу створюють належне підґрунтя для сприйняття і засвоєння соціокультурної інформації, якою повинен бути насичений зміст навчання англійської мови, якщо останнє дійсно
спрямоване на оволодіння учнями міжкультурним іншо-мовним спілкуванням.
Наше анкетування 420 молодших школярів показує, що дітям цього віку подобається англійська мова. Воші бажають познайомитись з життям країни, мову якої вони вивчають, з її народом та його духовними цінностями, що пов'язані зі світом дитини. Передусім спрацьовує фактор новизни предмета і соціокультурної інформації, закладеної в ньому. На думку фізіологів, зустрічаючись з новизною, мозок людини "дивується". Внаслідок цього активізується величезна кількість нервових елементів, включаються зв'язки між різними ділянками мозку, збільшується обсяг пізнавальне корисної інформації, що надходить через очі, вуха, інші сенсорні входи і засвоюється учнем. Отже новизна предметного змісту соціокультурної інформації є вагомим чинником інтенсифікації навчального процесу і підсилення розумового розвитку дитини.
Свого часу психологами було переконливо доведено, що так зване "механічне заучування" не с незаперечною особливістю молодшого шкільного віку. Воно з'явля-ється лише тоді, коли учні не оволоділи прийомами осмисленого запам'ятовування матеріалу.
Дослідне навчання показує: насичення предметного змісту уроку іноземної мови соціокультурною інформа-цією стимулює пізнавально-комунікативну мотивацію уміння, активізуючи тим самим розумові здібності учнів, зокрема операції аналізу, синтезу, уявного планування, рефлексії. Активізація мислення посилює роботу уваги, пам'яті.
Важливим при цьому є й емоційний фактор, бо повно-цінне формування соціокультурної компетенції школярів пов'язане за звичай із застосуванням автентичних матері-алів: елементів фольклору, аудіозаписів діалогів у вико-нанні зразкових дикторів, фрагментів автентичних мульт-фільмів тощо. В молодших класах досить широко вико-ристовують малі форми дитячого іншомовного фольклору: римівки, лічилки, скоромовки, пісеньки тощо. Ці "малень-кі шедеври", за образним визначенням дослідників, є важ-ливим компонентом дитячої субкультури країн, мова яких вивчається, їх виразність і музичність завжди захоплює молодших школярів і викликає в них почуття великої естетичної насолоди, а також почуття співпричетності до іншого народу, яке досягається без особливих зусиль.
Поясненням цього феномена є ще одна вікова особливість. молодших школярів, помічена психологами й мето-дистами: відсутність упереджень, негативних стерео-типів щодо інших народів та їх країн. На відміну від дорослих і підлітків, діти внутрішньо схильні до міжкультурної комунікації. Психологічно вони готові виступати посередниками в руйнуванні культурних бар'єрів. З ог-ляду на цей фактор випливає двоєдине