Формуючись як особистість в оточенні сучасного багатомовного і міжкультурного простору, молодший школяр з достатнім розумінням сприймає інформацію про норми поведінки і культуру мовлення. Тому навчання етикету носіїв виучуваної мови, па що вчителів орієнтує і нова Програма, має для учнів молодшого шкільного віку не тільки пізнавально-комунікативне, але й велике виховне значення. Підтвердимо це положення прикла-дами правил поведінки, які пропонуються учням другого класу на початку вивчення англійської мови.

Запам'ятаємо такі правила поведінки. *

Однолітків, друзів, рідних можна вітати словами: Неllо. Ні.*

Жест піднятої руки долонею від себе, легка посмішка посилюють слова привітання Ні або Неllо.*

За сучасним етикетом першим вітається молодший зі старшим, учень з учителем, дитина з дорослим.*

При знайомстві з однолітками привітно усміхнись, при-вітайся, назви себе. Наприклад:

- Неllо! l’m Oksana.

- Ні! l’m Taras.

Доцільність раннього навчання англійського етикету підтверджується даними експериментів американських дослідників, якими доведено, що діти дуже рано, почина-ючи з чотирьох років, здатні розрізнювати соціолінгвіс-тичні нюанси мовлення. При їх відтворенні в ході ситуа-тивної взаємодії вони досягають: максимальної точності на фонологічному рівні, меншої - на лексичному і ще меншої - на морфолого-синтаксичному рівні.

З огляду на цей соціолінгвістичний фактор вагомості набувають наступні методичні і психологічні, завдання раннього шкільного навчання англійськоїмови: цілеспря-моване формування вимовної культури говоріння як од-нієї з важливих передумов свідомого використання мов-леннєвої прагматики; застосування автентичних аудитивних матеріалів; моделювання ситуацій, спроможних стимулювати комунікативну мотивацію учнів та адекват-не використання ними засвоєних мовних засобів у ході ситуативної взаємодії.

В сучасних НМК, підручниках, посібниках, як відо-мо, реалізуються різні засоби раннього шкільного нав-чання англійського спілкування, зокрема: 1) моделюван-ня життєвих ситуацій спілкування дітей з носіями мови, насамперед з їхніми іншомовними ровесниками; 2) моде-лювання мовленнєвої взаємодії тварин, а також людей з тваринами в ситуаціях з казковим сюжетом.

Багаторічне спостереження, доповнене результатами дослідного навчання, показує: моделювання життєвих ситуації спілкування з носіями мови (іншомовними ро-весниками, їхніми батьками, вчителями, представниками побутової сфери тощо) має значний потенціал для забез-печення адекватного засвоєння соціокультурної інфор-мації, передусім етикету; для зіставлення дітьми своїх інтересів, поглядів, потреб, уподобань тощо з такими ж особистісними проявами іншомовних ровесників у стандартних ситуаціях, що моделюються; для створення соціальної ситуації розвитку дитини, яка в реальному житті виникає у процесі її спілкування з дорослими і взаємодії з ровесниками, в якій виховується, розвивається і змінюється сама дитина та її самооцінка, що стає більш обгрунтованою, рефлективною, диференційованою, завдяки чому дитина починає усвідомлювати власне "я", свої інтереси, мотиви поведінки тощо.

У так званому "анімалістичному" підході ситуативні можливості міжкультурного спілкування обмежені. Хоча тваринам надаються деякі людські якості і стереотипи поведінки (хитра лисичка, боягузливий заєць, гордий олень), тварини, однак, не є представниками певної мовної культури, носіями духовності певного народу. Уявне спілкування тварин (або дітей з тваринами) як система3 звужує можливості адекватного сприйняття і мотивованої активізації реалій іншомовної культури. Воно неспроможне повною мірою забезпечити діалог культур і в мовному відношенні не г вмотивованим. У дітей, наприклад, виникає запитання: чому звірі розмов-ляють англійською? Певний успіх анімалістичного під-ходу у дошкільнят не означає, що даний підхід імпонує молодшим школярам. Ось думка вчителів-експериментаторів: "Діти подорослішали, вони не хочуть більше грати в зайчиків".

За нашими даними, домінуючою діяльністю ідеєю раннього навчання англійської мови, яка співпадає із завданнями формування соціокультурної компетенції молодших школярів, є ідея передусім познайомитись з англомовним ровесником, його повсякденним життям, інтересами, іграми, захопленнями, стереотипами пове-дінки, а через призму сприйняття англійського (амери-канського тощо) ровесника - і з країною, представником якої він є. Тому головним принципом моделювання ситу-ацій іншомовного спілкування па початковому етапі має бути принцип опори на діалог культур. Його реалізації сприяють такі типи ситуацій навчально-трудової, сімейно-побутової та соціально-культурної сфер спілкування: ситуації-аналоги потенційного спілку вашім дітей з носі-ями мови; ситуації з казковим сюжетом на літературно-країнознавчій основі; ситуації з казковим сюжетом, які моделюють взаємодію улюблених персонажів мульт-фільмів, кінофільмів дітей України і країн, мова яких вивчається; ситуації - уяві її подорожі до визначних місць іншомовних країн, наприклад, до Лондона, до Лондон-ського зоопарку, до Діснейленду тощо; ситуації, пов'я-зані з обговоренням отриманих знань про національні реалії іншої культури, наприклад, про реалії шкільного життя, родинні свята, грошові одиниці, реалії масової культури; довкілля; засоби комунікації тощо.

Спеціальним дослідженням доведено, що раннє шкільне навчання англійської мови як засобу міжкуль-турного спілкування є ефективним інструментом стиму-ляції пізнання, розкриття творчого потенціалу особистос-ті учня і посилення гуманізації початкової освіти.