Основні поняття і терміни: газообмін, вдихуване (видихуване, альвеолярне) повітря, дифузія, парціальний тиск.

Методи та методичні прийоми: бесіда пояснення, демонстрування , складання таблиць, робота з підручником, розв’язування задачі і кросворду.

Обладнання: таблиці, схеми, матеріали для дослідів по виявленню води і вуглекислого газу у видихуваному повітрі, малюнки, карта України.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: трамвай бажань.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційна частина.

(Парти розставлені по дві у вигляді вагонів).

Ми з вами рухаємося у Світ Знань. Сьогодні наш транспорт – це трамвай бажань. Щоб потрапити на нього, потрібно придбати квитки. Квитком буде ваше знання домашнього завдання.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Учні підходять до “квиткової каси” і отримують квиток-картку із завданням, сідають за парти і виконують завдання.

Ви всі, сподіваюсь, придбали квитки і успішно справились із завданням.

Трамвай бажань вітає всіх пасажирів.

ІІІ. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань.

Висловлення видатного швецького хіміка Й. Берцеліуса: “Кисень – це вісь, навколо якої обертається вся земна хімія”.

Чому сьогодні ми пригадали саме це висловлення?

Учні доходять до висновків:

кисень входить до складу сполук, з яких складаються організми;

рослини здатні утворювати кисень у результаті фотосинтезу;

з киснем пов’язані процеси дихання всіх живих організмів.

Скажіть: ”Що таке дихання?” (Сукупність процесів у наслідок яких відбувається поглинання організмом кисню і виділення з нього вуглекислого газу).

У народі кажуть “потрібен як повітря”, маючи на увазі щось вкрай необхідне, без чого не можна прожити. Дійсно людина витримує без їжі 40 діб, без води до 3-х днів, а без повітря – тільки 5 хв. Лише завдяки кисню організм одержує енергію для забезпечення всіх процесів життєдіяльності.

ІV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети, і завдань уроку.

Отже ми сьогодні розглянемо у органах кров збагачується киснем, де кров звільняється від кисню і перетворюється з артеріальної на венозну, які фізичні явища лежать в основі цих перетворень.

Учень підходить до “трамвая бажань” і зачитує бажання.

Тема нашого уроку “Газообмін у легенях і тканинах”.

План уроку (зупинки на яких буде зупинятися наш трамвай).

Склад повітря.

Обмін газів у легенях.

Обмін газів у тканинах.

Значення складу повітря для здоров’я людини і тваринного довголіття.

Запишемо тему і план уроку.

V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Ми з вами знаходимося на зупинці “Склад повітря”.

Отже пригадаймо склад повітря. Як змінюється склад видихувального повітря? (Учні висловлюють свої думки. Використання “Мікрофона”).

Пропозиція з’ясувати за допомогою дослідів склад видихуваного повітря.

Учень видихує повітря в склянку, таким чином доводить, що у видихувальному повітрі є водяна пара.

Другий учень видихає повітря через трубочку у вапняну воду.

Вапняна вода помутніла. Чому?

Учні пояснюють, що відбувається хімічна реакція. Вуглекислий газ, який ми видихаємо, про взаємодіяв з вапняною водою.

Записується рівняння даної реакції.

Сa(OH)2+CO2=CaCO3+H2O

Учні роблять висновок про зміну складу повітря: у видиху вальному повітрі міститься більше вуглекислого газу і води.

Цей висновок закріплюється виконанням завдання: опрацювати таблицю підручника (с. 144) і порівняти склад повітря, що вдихається і альвеолярного повітря.

(Повітря, яке вдихаємо домішується до резервного і залишкового повітря, утворюючи разом з ним суміш – альвеолярне повітря).

Заповнюється таблиця “Склад повітря”.

Як пояснити різний вміст О2 і СО2 у вдихуваному та у видихуваному повітрі? Причиною цього є обмін газів у легенях.

Як цей обмін відбувається? Отже, вирушаємо до зупинки “Обмін газів у легенях”.

2. Обмін газів у легенях.

Після народження людини легені завжди заповнені повітрям і щільно прилягають до стінок грудної порожнини.

Чим пояснити такі властивості легень? Учні пригадують будову легень людини, особливості будови альвеол, їх діаметр (0,2-0,3 мм), те що кожний пухирець із середини заповнений повітрям, а зовні на поверхні альвеол є густа сітка кровоносних капілярів малого кола кровообігу.

Учитель повідомляє, що в легенях О2 з альвеолярного повітря пухирців переходить у кров, а СО2 – із крові в альвеоли.

Які умови забезпечують цей перехід?

Обмін газів між альвеолами повітрям і і кров’ю відбувається через альвеолярно-капілярну мембрану. Вона складається з епітелію альвеол і ендотелію капілярів. Стінки капілярів добре проникні для води і дрібнодисперсних розчинів. Рідка частина крові в невеликих кількостях надходить із капілярів в альвеоли, що призводить до насичення альвеолярного повітря парами. Через таку рідинно-тканинну мембрану і відбувається газообмін. Перехід газів відбувається шляхом дифузії (переміщення речовин з розчину вищої концентрації до середовища з нижчою концентрацією даної речовини), а силою, що визначає напрямок і швидкість руху газів, є величина парціального тиску їх в альвеолярному повітрі і крові. Парціальний тиск – це частина загального тиску, яка припадає на частку даного газу в газовій суміші. Чим вищий відсотковий вміст газів у суміші, тим відповідно вищий його парціальний тиск.

Далі учні працюють з текстом підручника ( §35). Вони дізнаються про різницю парціального тиску О2 в альвеолярному повітрі (100мм рт. ст) і у венозній крові, що тече по капілярах альвеол (40мм рт. ст), а також СО2 у венозній крові (46мм рт. ст), альвеолярному повітрі (40мм рт. ст).

З метою закріплення цієї частини навчального матеріалу учні слухають повідомлення однокласника.

3. Транспортування О2 із легень у тканини. (Бесіда з використанням таблиці “Схема кровообігу людини”).

4. Ось і зупинка “Газообмін у тканинах”.

Які хімічні елементи видихуваних газів є складовою частиною органічних речовин тіла людини?

Ці елементи – карбон, гідроген. Частина оксигену, теж входила до складу органічних речовин клітини. Але в процесі їх розпаду й окислення відбуваються реакції, у результаті яких утворюється СО2 , що виділяється з організму. До речі, у видихувальному повітрі СО2 майже у 100 разів більше, ніж в атмосферному.

Як же потрапляє