От уявіть собі, що ви голодні, а стоять багато різних баночок, на яких немає малюнків, лише написані слова, а читати ви не вмієте. Грамотна людина прочитає і зрозуміє, що можна вживати в їжу, а чого в жодному разі не можна їсти, тому що це не їстівний продукт, а отрута. А неграмотна почне пробувати все на язик і легко зможе отруїтися. Або, наприклад, ви загубилися в лісі, а як з нього вийти, ви не знаєте, що робити? Грамотна людина знає, як орієнтуватися на місцевості, цього її в школі навчили, а неграмотна довго блукатиме. І таких прикладів можна навести дуже багато.

Я сподіваюся, що найближчим часом ви навчитеся читати і ці маленькі книжечки, які я вам подарую, ви будете читати самі своїм меншим братикам і сестричкам.

А тепер сонечко доторкнулося ще до однієї пелюстки. Вона також розгортається. (Вчитель читає прислів’я з пелюстки).

Хто навчиться грамотно писати,

Тому всі відкриються путі.

Зможе він багато розказати

Й допоможе іншим у житті

Той, хто рідну мову поважає.

Живучи у рідному краю,

Той усі вершини подолає

І не зрадить матінку свою.

Рідний, рідна, рідне – корінь роду, народу.

Рідна мама, рідний тато, рідна земля і рідна Україна, рідна мова, рідна школа.

Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої України! Мову, так саме рідну мову українці поставили в один ряд з такими словами як мама і Україна. Ми, українці, - нація, яка споконвіку прагне багато знати. Ми відроджуємося, живемо, ростемо і дужчаємо, воскресаємо з вічності. І от саме рідна мова – це неоціненний скарб, який має людина. Діти, пам’ятайте, що рідну мову ми повинні не тільки любити, але й вивчати і берегти, як зіницю ока. Бо інакше може загинути наш народ, наша нація. Тому я обіцяю, що на уроках рідної мови ми будемо вчитися грамотно писати і вчитися культурі спілкування, бо хто рідну мову забуває, той у грудях не серденько, а лиш камінь має. Пам’ятайте про це!

(вчитель розгортає жовту пелюстку і читає прислів’я).

І сувора, й солов’їна Математика – країна,

Праця тут іде завзята, вмій лиш спритно рахувати.

Вмій лічити, додавати, порівнювати, віднімати,

Вмій кмітливо все збагнути – у відповіді першим бути.

У наш час, щоб керувати і сумлінно працювати,

Треба в школі дуже добре математику вивчати.

Щоб побудувати гарний будинок, майстер повинен чітко знати його висоту, ширину, площу, його правильно розмістити, щоб люди добре і зручно в ньому жили.

Чи зручно вам сидіти за партами, бо вони правильної форми. Щоб їх виготовити, люди користувалися математичними обчисленнями.

(Вчитель розгортає зелену пелюстку і читає прислів’я).

Земля – це найбільше диво,

Бо оточує нас дивосвіт.

І довкілля таке красиве

Всіх приваблює з юних літ.

Все в гармонії в цьому світі:

Квіти, птахи і зірки.

Тож природу потрібно любити,

І другом їй бути завжди.

Кожну річечку і озерце

Не забруднюй, а очищай.

Полюби і прийми до серця,

Бережи зелен світ і знай!

Від сьогодні ви не просто учні-першокласники, але й юні захисники природи. Ці емблеми, будуть свідченням цього.

(Вчитель розгортає блакитну пелюстку).

Головне завдання – всім здоровим бути,

Мусиш сам подбати – і не вередуй.

Тож про фізкультуру як же нам забути?

Дух і волю, тіло вправами гартуй!

І зарядку треба нам щодня робити,

Й бігати, стрибати – всім потрібен рух!

А без цього, діти, в світі не прожити.

Лиш в здоровім тілі є здоровий дух.

Фізхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться,

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

(Вчитель розгортає синю пелюстку).

Всіх людей краса єднає,

Щастя, радість нам дає

Всяк від радості співає –

І такі уроки є.

Всіх тут музики навчають.

Лунай, пісенний дивограю!

Нотки весело стрибають,

Ну, а ти їх заспівай.

(Вчитель розгортає фіолетову пелюстку).

Мала бджола, а й та працює!

Тому і ти живи в труді,

Бо труд годує, лінь – марнує.

Працюй – не будеш у біді.

Привчай до праці руки, друже,

А голові давай знання.

Майстерності навчайся дужче,

Будь наполегливим щодня.

Ще вчися гарно малювати,

Бо в світі стільки є краси,

Щоб світ у фарбах передати

І людям цю красу нести.

Отож, ви розумієте, для чого прийшли до школи? Щоб оволодіти цінним скарбом – знанням з кожного предмету. Та не тільки потрібно одержати відповідну суму знань, а й неодмінно навчитися вчитись. Це вміння знадобиться вам й надалі, тому що процес навчання безперервний. Вік живи – вік учись, - каже народ. Вміння вчитися – це і є той ключик, який відкриває людині скарби знань. Тому ніколи не кажіть не вмію, а кажіть – навчусь! Вам у школі допоможуть учителі. Вони вас люблять і будуть навчати, щоб ви стали порадними, розумними і добрими та мудрими людьми.

-Давайте поміркуємо, чому школу ми називаємо Країною Знань? (Тому, що школа турбується про всіх дітей, дає знання і як мама, вона хоче, щоб усі діти виросли розумними, здобули міцні знання, щоб їм у житті було легко).

-А тепер поміркуйте, чому знання порівнюють зі скарбом?

(Бо хто в