Співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами,

І серцем вбираю, мов спраглий, води...

Без рідної мови, без рідної мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Вчитель: А зараз я попрошу вас матері, щоб хтось із вас заспівав колискову пісню, яку колись ви співали своїм дітям.

(Батьки - мама співає колискову).

Вчитель: Шановні гості! Особливо ніжно і тепло мені хочеться привітати всіх наших бабусь, які присутні на святі, і тих, що не змогли прийти. Тому, що всі ми починаємося з них, тому що наші бабусі – найкращі, найлагідніші, найкрасивіші, найніжніші та ще багато-пребагато, най-най-най.

Дай, бабусю, поцілую,

Сивину твого волосся,

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси,

Може і на них розтане

Лоскотливий іній срібний,

Мов химерні візерунки

На замерзлій з ночі шибі.

Вчитель: Дорогі наші бабусі, сьогодні ми хочемо подякувати Вам за Вашу ніжність і тепло, за ваші прекрасні спрацьовані руки, що вміють випікати хліб, гладити по голівці і захищати від біди, а якщо потрібно, виконувати навіть важку роботу. Ми вдячні Вам за Ваше ніжне серце, що зігріває нас теплом ще сьогодні, за лагідну посмішку і щирі, хоч часом засмучені очі. І сьогодні із словами вдячності ми звертаємося і до вас, шановні дідусі.

Адже саме Ви були для нас джерелом мудрості і справедливості. Хто ж, як не дідусі, навчили нас тамувати біль, і не зважаючи ні на що, впевнено йти до мети. Ви хотіли виховати нас справжніми людьми, що вміють оберігати свій рід, свою Землю. Тому всі ми повинні поважати і вшановувати старших. Їх слово повинно стати законом для всіх нас.

Для вас звучить після “Гей на горі, на Маківці”.

Вчитель: Любі діти! Батько і мати – найрідніші для нас люди, вони вчать нас людських правил. Завжди турбуються про вас. А зараз послухаємо, як ви допомагаєте своїм батькам.

Коли б начальником я стала

Хоч на одну годину,

То я б одразу наказала

Закон ввести єдиний:

У дві святкові й вихідні

Батьків не допускати

Без нас у парк, на стадіон,

До цирку й до театру,

Ще й всюди входи спорядила б

Словами охоронними:

“Вхід без дітей для всіх батьків

Суворо заборонений”.

Ні і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята:

Нічогісінько не знають, смішно і казать комусь,

Бо щодня мене питають

Лиш одне: “Чому? Й чому?

Ти чому образив Лесю?

- А чому отримав двійку?

-А чому прийшов так пізно?

-А чому в шкарпетках дірка?

-Ти чому такий непослух?

-А чому не стелиш постіль?

-Ти чому це вірш не учиш?

-А чому портфель без ручки?

-І чому такий синець?

-Ох, настане мій кінець!

Не пояснити їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів.

Треба їх віддать до школи,

Хай питають вчителів.

Вчитель: До цього свята діти підбирали і запам’ятовували прислів’я і приказки про батька, матір і дітей. Вони становлять начебто неписаний збірник правил, яким має людина користуватися у повсякденному житті. Діти, давайте пригадаємо ті прислів’я і приказки, які ви запам’ятали:

-Скрізь добре, а вдома краще.

-Вдома стіни допомагають.

-Добре тому, хто в своєму домі.

-Не навчив батько, не навчить і дядько.

-У батька-задири і син забіяка.

-Який кущ, така й хворостина.

Який батько, така й дитини.

-Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

-У сокола і діти соколята.

-Добрі діти батькам вінець, а злі – батькам кінець.

-Яка сім’я, така й я.

-Який дуб, такий тин, який батько такий син.

-Який кущ, така й калина, яка мати – така й дитина.

-Мати однією рукою б’є, а другою гладить.

Вчитель. Добре. А зараз ми ще проведемо з вами невеличку анкету, щоб батьки побачили і переконалися як ви їх любите.

Назвіть дні народження ваших тата і мами.

Чи ділитеся ви ласощами з батьками, якщо вас пригостять.

Моя мама найкраща в світі, бо вона....

Я люблю свого тата за те, що він....

Коли б я був чарівником, я зробив би для тата і мами....

Ці анкети передайте своїм батькам.

Вчитель. Три біди є у людини – смерть, старість і погані діти – говорить народна мудрість. Старість неминуча, смерть невблаганна, перед нею не можна зачинити двері свого дому, а від поганих дітей не можна дім вберегти, як від вогню. І це залежить не тільки від батьків, а й від дітей.

Діти, в четвертій заповіді Божій сказано: Шануй батька і неньку свою, добре тобі буде і довго проживеш на землі”.

То ж прислухаймося до цієї заповіді. Намагайтеся бути чемними, любіть батьків і турбуйтеся про них, не завдавайте їм прикрощів, а як станете дорослими і розлетитесь з теплого батьківського гнізда по всьому світу, пам’ятайте, що батько і мати з нетерпінням чекають вісточки від вас.

Ми любим вас, кохані мами й тати,

Ми вам бажаєм здоров’ячка багато,

Ми хочемо, щоб завжди ви раділи

І щоб в житті ніколи не хворіли.

Хай Господь дарує з неба

Вам щасливії літа,

Щоб наповнювало завжди

Чашу радощів життя.

Всі ми знаємо, що в серці батька й мами

Ми назавжди лишимось дітьми...

Та сьогодні, все ж погодьтесь з нами,

Перед вами все ще дітлахи.

Хоч часом ми буваємо нечемні

І дуже ви хвилюєтесь за нас,

Але у серці знаємо напевно,

Ми більше радуємо вас

І ніхто не в силі зупинити

Невгамовний плин років

То ж вітання щирі шлють вам ваші діти

Для своїх таких ще молодих батьків

Всі ми хочемо Вас бачити такими

Радісними, щирими і гомінкими,

Хай наповнюється радістю життя

На многії і благії літа.

Пісня “Многії літа”

Вчитель: Ось і наближається до кінця наше родинне свято. Я хочу закінчити його такими словами:

Без матерів немає роду,

Як без води нема життя.

В неволі я спізнала свободу,

Дитино, назавжди затям.

Без роду – племені лиш вітер

Сьогодні – тут, а завтра