у залі Народного дому, виставу “Ой не ходи, Грицю...”, яка дуже її схвилювала”.
А у червні-липні 1896 р. Марійка складала у Коломиї випускний іспит за восьмикласну жіночу школу. Тоді вона вперше прочитала “Кобзар” Т.Шевченка і однотомну “Історію України”.
За місяць перебування у Коломиї вона майже двічі або й тричі прочитала ці книжки і вони дуже вплинули на формування її світогляду.
Марійка Домбровська тоді ж познайомилася з сім’єю вчителя Вітвицького, яка заохотила її до подальшого навчання в учительській семінарії.
Подружжя Домбровських працює в с. Ворона на Коломийщині, допомагають селянам позбутися різних негараздів. У 1911 р. минуло 50 років з дня смерті Т.Шевченка. З цього приводу вирішили влаштувати в Фотинії концерт. Найважче було з організацією хору. Крім учителів Фотинії довелося запросити ще хористок зі Станіславського і коломийського “Бояна”.
Марійка Підгірянка сама виступала на святкуванні з доповіддю про Т.Шевченка, ілюструючи зміст уривками з творів Шевченка, бо знала майже всі його поеми напам’ять.
Сценка “В чужому пір’ю”.
- М. Підгорянка і Коломия.
Підсумок.
Жінка, мати, вчителька, поетеса. Було б дуже дивно якби вона не писала про дітей і для дітей. До останніх днів життя Марійка Підгорянка віддавала все свої уміння, весь свій талант рідному народові, коханій Україні.
Вчительку-поетесу не забували колишні її учні. Її було прийнято до Спілки письменників України.