За останні роки в Україні можна спостерігати певний прогрес щодо впровадження інноваційних форм громадянського виховання та громадянської освіти у навчально-виховний процес як загальноосвітніх, так і позашкільних навчально-виховних закладів. Демократизація освітньої діяльності дає змогу педагогам використовувати різноманітні, альтернативні засоби навчання та виховання учнів.

Загальновизнано, що активну життєву позицію молодої людини легше сформувати через діяльнісне освоєння явищ соціально-економічного спектру, коли вона бере участь у моделюванні соціальних явищ, практично засвоює навички ведення дискусій та відстоювання власної позиції. Відповідно громадянське виховання передбачає як інтеграцію усіх ланок шкільного навчально-виховного процесу, так і активне залучення школяра до свідомої суспільної участі у позашкільній діяльності. Серед ефективних педагогічних форм громадянського виховання старшокласників у позакласній та позашкільній виховній практиці можна навести такі: зустрічі з представниками влади та працівниками правоохоронних органів; конкурси на кращий лист народному депутатові, голові міської/селищної ради; конкурси плакатів на громадянознавчу тематику; пішохідні екскурсії на тему: „ Довкілля в якому я живу”; суспільні проекти школярів „Громадянин”; суспільно-політичні дискусії старшокласників, різноманітні екологічні акції тощо.

Суспільні заходи, участь у спортивних змаганнях, клубах, групах за інтересами надають можливість школярам спільно досягати загальних цілей, вимагають від них вибору лідерів та прийняття важливих рішень. Безпосередня участь у житті школи надає можливість майбутнім активним громадянам: виступати у ролі партнерів громадського життя, не втрачаючи власної індивідуальності; набувати необхідних навичок колективної співпраці; розвивати організаторські вміння та збагачувати досвід самоорганізації і самоуправління; ознайомлюватися з різними способами вирішення питань; оцінювати власну діяльність під кутом зору особистих принципів та інтересів, потреб громади та країни; стимулювати інтерес до вивчення основ суспільного устрою.

З метою формування у вихованців практичних громадянських вмінь та навичок необхідно ширше впроваджувати демократичні норми організації шкільного життя. Задля ефективного здійснення системи громадянської освіти та виховання у школі організація самоуправління повинна відповідати певним вимогам. Особливу увагу педагогам слід звертати на внутрішній зв’язок шкільного самоуправління з практикою громадянського життя, на відповідну підготовку і компетентність учителів та шкільної адміністрації у справі запровадження демократичного стилю керівництва, на співпрацю із засобами масової інформації, громадськими організаціями, місцевою владою задля здійснення важливого соціального призначення – виховання демократичного громадянина. Найбільш розповсюдженими формами реалізації шкільного та учнівського самоврядування у вітчизняній освітньо-виховній системі є учнівська рада, учнівський конгрес, шкільні ЗМІ, учнівська громадська приймальня, шкільна республіка, прес-конференції шкільної адміністрації, шкільний банк тощо.

Таким чином, широка тематична палітра різноманітних виховних форм у позакласній роботі дає можливість відзначити достатньо високі можливості цієї сфери у процесі громадянського становлення учнівської молоді. У цьому зв’язку велике значення має практична спрямованість діяльності учнів у місцевій громаді, її орієнтація на суспільно-корисні справи, а також участь школярів у розробленні та практичному втіленні власних соціальних проектів, проведення благодійних акцій, історична пошукова робота. Для забезпечення умов становлення громадянських компетентностей учнівської молоді необхідна практика самостійного вирішення проблеми на відповідному для старшого шкільного віку рівні.

Найбільш ефективними є такі форми громадянського виховання школярів, які виводять учнів за стіни школи, прилучають їх до діяльності спільно з громадськими організаціями, до виконань завдань молодіжних організацій, вияву ініціативи щодо самостійних корисних суспільних справ. Особливо актуальні в цьому плані ігрові методики, проектувальні технології, що забезпечують розширення позитивного соціокультурного досвіду учнів. Виправдовують себе своєрідні ігри, в яких старшокласники виконують ролі організаторів, керівників, розпорядників, органи самоврядування, створені на виборній основі тощо.

Таким чином, сучасні педагогічні форми громадянського виховання школярів забезпечують підготовку учнівської молоді до життя у правовій державі, сприяють формуванню в учнів базових соціальних компетентностей, їхньому активному залученню в соціальне життя, розвитку важливих життєвих навичок критичного мислення, дискусії, співробітництва, переговорів, прийняття рішень, взаємодії з представниками влади, засобами масової інформації, однолітками, батьками, громадськістю. Громадянська спрямованість навчально-виховного процесу дає можливість реально впливати на становлення конкретних життєвих компетентностей учнівської молоді як на уроці, так і в позакласній діяльності, розширює діапазон виявлення його здібностей, збільшує можливість кожного випускника школи зайняти гідне становище у суспільстві та виявити свою свідому громадянську активність.

Використана література

1. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності: Проект / Наук. творч. коллектив: О.Cухомлинська (наук. кер.) та ін. // Шлях освіти. – 2000. – №3. – С. 7–13.

2. Пометун О. Та ін. Кроки до демократії: уроки громадянської освіти: Метод. посіб. для позакл. занять /О.Пометун,, Т.Ремех, Е.Ламах. – К.: А.П.Н., 2001. – 127 с.

3. Сухомлинська О.В. Ідеї громадянськості й школа в Україні // Шлях освіти. – 1999. – № 4. – С. 21–25.

4. Чорна К.І. Основні проблеми та напрями виховання молодого громадянина незалежної України // Нові технології виховання. – К., 1995. – С. 28–32.