До завдань повинні бути включені відповідні дидактичні вимоги. Але одні ці завдання, навіть складені педагогічно продумано, не можуть забезпечити необхідну підготовку школярів до праці.

В цілях трудового виховання школярів використовуються такі засоби, як екскурсії, знайомство з досягненнями науки і техніки, роз взування задач розрахунково-практичного характеру.

Навчання основ наук формує у школярів якості особистості, потрібні їм в праці і допомагають правильно зрозуміти свою роль в суспільстві.

3.Розділ 3. Шляхи й засоби розв’язання проблеми.

3.1.Психологічна підготовка школярів до праці.

Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління до праці – формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Як справедливо стверджує О.Вишневський, почуття самовідповідальності сприяє розвитку в характері людини таких необхідних для життя і діяльності рис, які підприємливість, ініціативність творчість. Коли ці риси "стають характерними для біль-шості людей, то суспільство має шанс досягнути господарського успіху і добробуту" Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педаго-гічні нариси. — ст. 159..

Трудове виховання учнів здійснюється в усіх видах праці передусім у навчальній праці К. Ушинський на-голошував, що навчання є найскладнішим і найважчим видом праці. Для багатьох учнів значно легше попрацю-вати фізично, ніж розв'язати математичну задачу або на-писати твір. Навчання формує потрібні трудові якості людини лише за умови, що воно має істотні ознаки праці: свідому постановку мети, осмислення конкретним інди-відом своєї ролі в досягненні поставлених завдань, на-пруження розумових сил, подолання труднощів і переш-код, самоконтроль. Для цього необхідно пробудити в уч-нів бажання вчитися, розвинути в них пізнавальні ін-тереси й дати їм можливість пізнати радість успіху в нав-чанні Складність розв'язання цього завдання в тому, що школярі не завжди відразу бачать результати навчальної праці.

Питання організації навчальної праці, здійснення ви-ховання у процесі навчання розглядалися в розділі дидактики. Варто лише наголосити на важливості для навчальної пращ організації самостійного здобування уч-нями знані» формування у них пізнавальних інтересів, інтелектуальних умінь і навичок в активній пізнаваль-ній діяльності за допомогою відомих методів і форм навчання.

3.2. Трудове навчання – важлива складова системи трудового виховання.

Важлива складова системи трудового виховання — трудове навчання, що здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст визначається навчальною програмою з трудового навчання для кожного класу.

На першому етапі (початкові класи) на уроках пра-ці, які нерідко об'єднуються з уроками образотворчого мистецтва І стають уроками художньої праці, учні на-бувають елементарних навичок роботи з папером, кар-тоном, пластиліном, природними матеріалами» Вони бе-руть участь у вирощуванні сільськогосподарських рос-лин на пришкільній ділянці, доглядають домашніх тварин квіти, ремонтують наочні посібники, виготовля-ють корисні речі, подарунки й іграшки для підшефно-го дитячого садка* Така посильна суспільне корисна праця закладає основи любові до праці, вміння й бажання працювати власними руками, сприяє розвитку Інтересів і захоплень, організації корисних занять у вільний час.

На другому етапі (5—9 класи), спираючись на на-бутий у початкових класах досвід, учні здобувають знан-ня, вміння і навички з обробки металу, дерева, основ електротехніки, металознавства, графічної грамоти. У міських школах вони вивчають технічну і обслуговую-чу працю, а в сільських — сільськогосподарську, об-слуговуючу й технічну.

На третьому етапі (9—12 класи) трудове навчання має професійно орієнтований характер. Програми тру-дового навчання старшокласників передбачають оволо-діння багатьма професіями. Профілі трудової підготов-ки визначають на місці, з урахуванням потреб народно-го господарства і наявної навчально-технічної та виробничої бази.

Трудове і початкове професійне навчання не визна-чають однозначно професійного спрямування юнаків і дівчат. Вони мають загальноосвітній, загальнорозвиваючий і політехнічний характер. Набутий учнями по-чатковий практичний виробничий досвід допомагає їм краще зрозуміти свої здібності, нахили, інтереси й ос-таточно визначитись у виборі професії.

На всіх етапах трудового навчання вирішуються зав-дання трудового виховання: учнів озброюють технічними та сільськогосподарськими знаннями, у них формуються трудові вміння і навички, здійснюється психологічна та практична підготовка до праці й вибору професії.

Робота школярів у шкільних майстернях, на навчально-дослідних ділянках сприяє усвідомленню ними суспільної користі й виробничої значущості праці. Розмаїття видів праці, в яких беруть участь учні, дає змогу розвивати їх різнобічні задатки, нахили, інтереси, створити умови для вибору майбутньої професії.

В організації трудового навчання вагома роль нале-жить особистому прикладу вчителя праці, його майстер-ності та культурі праці.

Складовою системи трудового виховання школярів є також організація їх су спільно корисної праці. За сус-пільною значущістю її поділяють на продуктивну, суспільно корисну і побутову. Продуктивна праця спря-мована на створення матеріальних цінностей, її органі-заційні форми на різних вікових етапах неоднакові. Для молодших школярів продуктивна праця поєднується з грою, використовуються інструменти та обладнання, спе-ціально виготовлене для дітей. Підлітки і старші шко-лярі працюють в однакових умовах з дорослими, кори-стуються тими ж знаряддями праці. Вони самі отриму-ють трудові завдання, планують і намічають порядок ро-боти, контролюють ЇЇ виконання й оцінюють результа-ти. Продуктивна праця учнів може бути організована в навчальних майстернях, коли виготовляється продук-ція на замовлення, на пришкільних ділянках, під час трудової виробничої практики на підприємствах сфери обслуговування, на фабриках і заводах, у сільськогос-подарських спілках та ін.

Виховні можливості участі школярів у продуктивній праці виявляються у таких напрямах: по-перше, пра-цюючи поруч з дорослими, учень прилучається до життя суспільства, набуває життєвого досвіду, досвіду спілку-вання у виробничій сфері, навчається ефективних прийо-мів виробничої діяльності; по-друге, виготовляючи про-дукцію власними руками, школяр відчуває, що він на щось здатний, з'являється впевненість у собі, у власних силах, а сам вигляд добре зробленої речі приносить ес-тетичне задоволення; по-третє, плата за роботу переко-нує школяра в значущості його праці, самостійно