ТЕМА ДОСВІДУ:

“Розвиток пізнавальних здібностей та інтересів учнів у процесі вивчення географії”

Проблемне навчання, суть якого - самостійне одержання знань учнями, стає все більш цікавим для учителя і учня. Саме цей вид процесу навчання може забезпечити найбільшу активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, яку супроводжує один з постійних стимулів навчання задоволення від процесу роботи та результату. Сьогодення націлює школу на формування ініціативної і самостійної особистості, наділеною творчою уявою, мисленням. Справжній педагог сьогодні не стільки той, хто навчає, стільки той, хто відчуває, як дитина навчається.

Саме таким вчителем є Марія Матвіївна Семчук, що вже 33 роки навчає географії загайпільських дітлахів. Школа стала більшою частиною її життя. Бо вважає, що географія – найцікавіший предмет у школі.

Географія – єдиний шкільний предмет, що вивчає природу й суспільство у їх взаємодії. У зв’язку з цим Марія Матвіївна вважає, що дуже корисним є питання та завдання для учнів, відповідь на які вимагає кількох джерел знань, а також дуже часто ставить питання типу: якими джерелами знань ви користувалися й чому? Такі питання орієнтують учнів на усвідомлення способів власної діяльності, що значно підвищує рівень знань і вмінь учнів з предмета.

Але для того, що уникнути формалізму в активізації діяльності учнів Марія Матвіївна ретельно відбирає зміст матеріалу, який найбільш доцільно вивчати в процесі проблемного навчання, розробляє відповідну систему завдань наростаючої складності з урахуванням реальних можливостей учнів класу.

Дуже часто намагається створити на уроці навчальні проблемні ситуації, за яких учні усвідомлюють свої труднощі та намагаються подолати їх висувають певну мету і знаходять раціональні шляхи для її досягнення можуть здійснити самоконтроль, тобто співвіднести одержаний результат з метою. Лише так учні відчувають себе співтворцями, а навчальний матеріал не залишає їх байдужими.

Часто на уроках Семчук М.М. використовує описові розповіді. Наприклад, розповідь про океанію з курсу географії материків і океанів, клас, починає зі слів А.Матісса: “Граціозні кокосові пальми зі здибленими шевелюрами, які шелестять під пасатним вітром, щодня безперестанку під акомпонемент шепоту вільних хвиль моря, які розбиваються об рифи на спокійну, без зморшок гладь лагуни на виході з протоки...” і – далі розбирає з учнями географічні терміни та відомості пов’язуючи їх чітку систему географічних знань і уявлень.

Марія Матвіївна створює на уроках ситуації вибору, суть якої полягає в тому, що школяру пропонує зробити певний вибір не просто на словах, а й у справі. Зазвичай пропонує вибрати завдання різного рівня складності (дуже складні, середні та легкі), з різним типом навчального матеріалу (описовим, теоретичним, прикладним тощо). У 6 класі використовує задачі на спосіб, на результат.

Задача 1(на спосіб). У прохолодну погоду вікна житлових будинків вкриваються вологою, а в мороз – крижаним візерунком. Як це пояснити.

Задача 2 (на спосіб). Як пояснити те, що в гарячій воді цукор розчиняється швидше, ніж у холодній.

Задача 3 (на результат). Чому лисиця і заєць не заготовляють їжу на зиму?

Семчук М.М. намагається дати учням міцні знання, спираючись на свій досвід, майстерність, стиль, творчість, використовуючи різні методи, форми навчання та виховання.

Та при цьому враховує рівень заінтересованості учнів шкільною географією бо тільки через зацікавленість можна добитися глибоких знань, намагається зрозуміти внутрішній світ дитини, поважати її переживання. Звертає увагу на емоційну культуру, психологічну компетентність. Така праця дала позитивні результати: призові місця на олімпіадах з географії.

Важливе місце у роботі вчителя займає використання краєзнавчого матеріалу на уроках. Це дає можливість учням збагатити свої знання, закріпити вміння і навички.

У 5 класі під час вивчення теми “Рослинний світ свого краю. Охорона рослинного світу. Червона книга України”, - учням вчителька дає випереджаюче завдання: підготувати опис окремих рослин з використанням творів художників, поетичних творів, зібрати гербарій.

Часто на уроках географії пропонує тестові диктанти, опорні схеми. Марія Матвіївна керується думкою, що залучити учнів до співпраці можна через написання окремих повідомлень, захист рефератів. Ці види роботи сприяють тому, що учні оволодівають культурою спілкування, вчаться самостійно осмислювати зміст.

В практиці Семчук М.М. уроки різних типів традиційного і нетрадиційного характеру: різні форми поєднання фронтальної, індивідуальної та групової роботи; оптимально обрані монологічні, діалогічні, евристичні, пошукові, дослідницькі та інші методи навчання; диференційовані підходи під час вивчення та систематизації нового матеріалу установка на свідоме сприйняття виучуваного матеріалу через встановлення причинно-наслідкових зв’язків, порівняння співставлення, групування. Все спрямоване на те, щоб навчити дитину самореалізуватися, виховати самостійність спочатку у навчанні, а потім у роботі, при чому ще в школі навчитись формувати мету свого подальшого життя.

З метою підвищення ефективності уроку в педагогічній практиці застосовує нові освітні технології. Так, вивчаючи у 8 класі тему “Екологічні проблеми Чорного моря”, вчителька обрала тип уроку - пресконференція. Було підготовлено наступні групи:

представники преси;

співробітники Одеського відділення морів імені О.О.Ковалевського (відділ зв’язків з громадськістю, відділ морської аброзії, відділ екології, відділ рекреації, відділ морекультури, відділ економіки);

ведучі.

Даний урок був проведений за чітким сценарієм, який збігається з проведенням такої процедури в реальному житті.

Уже традиційними в педагогічній практиці Семчук М.М. стали уроки-ярмарки, уроки-подорожі, урок економічний прогноз.

Часто на уроках для закріплення чи виділення найсуттєвіших явищ чи об’єктів використовує міні-стратегії, а саме: сенкан, ЗХВ, титанік, кола Вена, кубування, метод підсиленої лекції. Застосовуючи вище названі методи роботи, Марія Матвіївна розвиває пошукову, навчально-дослідницьку роботу серед учнів, відкриває нові резерви широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності.

Важливе місце в системі