СКАРБНИЦЯ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ

Культура - величезний безмірний і невпинний потік живої творчості людства. Будь-яка річка, потік завжди живляться з менших річок, потоків, струмків; людство як глобальність складається з окремих особистостей, об’єднаних у спільності, етноси, держави.

І пора усвідомити, що завдяки творчій особистості культура набуває все-людського змісту.

Той шлях, яким зараз рухається людство, - шлях до глобальної співдружнос-ті, до відкритого суспільства. Такому новому етапові суспільства потрібні будуть зовсім Інші , нові способи господарювання, життя , нові суспільні відносини. Він вимагає нового погляду на проблеми культури, її відродження та збереження, культурного виховання. Особливої уваги вимагає перспектива входження окремих націй, національних держав у світове співтовариство. Наша держава повинна вступити у світове співтовариство рівноправним партнером з міцними знаннями майбутніх громадян, які розуміють, співчувають і спроможні діяти рішучо й мудро. Вільний діалог з учнями, використання музики, невимушеної дружньої атмосфери дає свої плоди - зацікавленість дітей з навчанні, жадоба нових знань. Світяться дитячі очі - це надихає також вчителя до творчості, надає наснаги.

На сучасному етапі вивчення географії в школі вчителя потрібен певний час для усвідомлення змісту нових підручників, нового методичного матеріалу, З корекції на основі зв’язку навчання з життям, Бо все це вимагає зміни в методах і прийомах навчання. Новим в методиці навчання географії повинно стати повне використання матеріалу нових підручників, розвиток самостійної творчі діяльності учнів на уроці і вдома під час роботи з підручниками та іншими джерелами знань, вміння вчителя аналізувати і доводити до відома учнів весь обсяг матеріалу.

В навчальному процесі викладання географії при відборі методів, прийомів, засобів навчання, потрібно звернути увагу на виховання учнів.

У своїй педагогічній практиці я роблю значний акцент на естетичному вихованні школярів. Під час вивчення матеріалу виникають певні емоції. Завдання естетичного виховання - створення умов, які б сприяли формуванню емоційної сфери учнів. Багатство емоційної сфери людини свідчить про її духовне ба-гатство.

Національна культура постає тією найзаповітнішою скарбницею, яка зберігає і примножує духовність і духовні цінності нації. Адже наші учні - це майбутнє України. Від рівня їх освіченості, духовних цінностей, моральних якостей залежить доля нашої країни. Риси прекрасного у вчинках і діях людини відо-бражаються у ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми. Під час навчання я стараюсь сформувати /методом прикладів/ естетичне ставлення до навколишньої дійсності.

Людина повинна не лише милуватися красою природи чи пам’ятками культури, а й берегти і захищати їх.

Під час уроків я стараюсь дискутувати а учнями або побудувати самих школярі піднімати питання з приводу не тільки негативних явищ, які виникають внаслідок діяльності суспільства, а v вносити пропозиції по їх покращенні, зміні в за-конодавстві, пошуку нових методів діяльності. Завдяки вчителям впливати на розвиток особистості, в першу чергу таких її рис, як самостійність мислення, духовні якості, світоглядна позиція і громадянська активність, соціальна етика і головне таке поняття - екологія душі.

У моєму дослідженні я припускаю, що формування цих якостей в значній мірі можна досягти в процесі вивчення краєзнавчого матеріалу, який ми вчимо в кур-сі рідного краю та географії України /5-9/.

В процесі вивчення матеріалу, а особливо позаурочної роботи/гурткової/; роз-вивається рівень Інтелектуальних можливостей, збагачуються духовні традиції, поглиблюється вивчення українського етносу. Особливо усвідомлення та зас-воєння учнями знань про український етнос, стане ефективним засобом Формуван-ня в них національної свідомості.

Ми збираємо матеріал про Індивідуальності діалекту, національного вбрання, традицій, самобутності обрядів, які притаманні тільки жителям Коломийщини. Готуючи тему в 9 класі "Глобальні проблеми людства", ми звернули основну увагу на проблеми України - екологічні і економічні. Крім обговорення проблем, які велося групами, було завдання знайти вихід з кризового стану і внести власні пропозиції.

На уроках ми говоримо про наш спільний дім - про землю, про нашу щиру, одну-єдину на всіх матір - Україну. Говоримо про довкілля, про чудову природу, про місце в ній людини та про ті проблеми, Які турбують все людство. Всім відоме твердження, що краса врятує світ. Людина стає людиною тільки тоді, коли помічає різнобарв’я рідної природи, відчуває пахощі квітів, чує співи птахів. Але, на жаль; людина часто забуває, що вона й сама - творіння природи, з законами якої треба рахуватися, що треба бути не "царем природи", а її часткою.

Я чую у ночі осінні,

Я марю крізь синій сніг:

Вростав тупе коріння

У землю гливку із ніг.

Столожь мої руки Віттям,

Верхів’ям чоло стає,

Розкрилося ніжним суцвіттям

Збентежене серце моє.

Вростаю у небо високе,

Де зорі - жовті джмелі,

І чую: пульсують соки

І тіло моє із землі.

В.Симоненко

Слухаючи ці рядки, людина повинна пам’ятати, що несе відповідальність за все, що відбувається навколо неї:

Бо ти на землі людина

І хочеш того чи ні -

Усмішка твоя - єдина,

Думка твоя - єдина,

Очі твої - одні.

Ми завжди повинні пам’ятати, що людина на землі не вічна, що без природ них ресурсів неможливий розвиток людства, задоволення їх потреб, створення комфортних умов для існування. Цитуючи вірші поетів, ми справляєм глибоке враження на учнів. Особливо вірші Л.Костенко, П.Тичини, Б.Олійника. Страхіття людської недбалості - реквієм Чорнобилю. Червоною ниткою на уро-ці проходить поезія І.Драча "Чорнобильська Мадонна". "Несе сива Чорнобильсь-ка мати. Цю планету... це хворе дитя!" Знати про Чорнобиль все, прогно-зувати наслідки, а відчути біль душею зі сльозами на дитячих очах - таке не забудеться на ціле життя. На