ТЕМА: Поетична та пісенна творчість України на шляху становлення державності і Незалежності.
Мета: показати роль поезії та пісні в боротьбі за утвердження волі та незалежності України, виховувати в учнів любов до рідного краю, мови, поезії, пісні, розвивати в учнів усне мислення, творчу ініціативу.
План уроку:
Роль поезії та пісні у боротьбі за волю і незалежність України.
Пісня – душа українського народу, невичерпна скарбниця України.
Обладнання уроку: виставка художньої та пісенної літератури місцевих авторів, поетів України.
Хід уроку:
Викладач: Щасливий той народ, що має змогу знати історію свого краю, але двічі щасливий той народ, який після тривалого небуття врешті відкриває своє минуле. Бо наша українська історія – це незбагненний шлях руїни і світового феномену, національного визиску та культурних злетів.
Кожен народ, нація мають право на своє самовизначення. Мову, цілісність території, сповідування віри, дотримання традицій і звичаїв.
Наш святий обов’язок зберегти те, що нам передали наші предки і передати нашим нащадкам скарбницю поезії та пісень з метою збереження рідної мови, нації, своєї Батьківщини.
Учень читає вірш.
Я.Ярош. Україні
Відлітають високі літа
В далину від Гуцульської гражди
І пшениця твоя золота
У негоду мені світить завжди.
І яку я не вибрав би путь
І яка б не пробила година –
Всі дороги до тебе ведуть:
Ти на світі у мене єдина.
Через гори, за ріки, моря
Усміхається вечір погідно.
І встає Кобзарева зоря
Над тобою, моя Україно.
Викладач: Важкий і тернистий шлях пройшла Україна, гірка доля впала на плечі українського народу.
Протягом багатьох століть нашу землю терзали татари і монголи, шведи і німці, австро-угорські та польські війська, червона російська чума. Але український народ знаходив у собі сили і знову вставав з колін, все робив для того, що звучала солов’їна українська мова, задушевна пісня, була воля і незалежність.
Сьогодні ми торкнемось окремих історичних фактів і дат, які донедавна замовчувались радянським режимом, комуністичною цілеспрямованою ідеологією.
Події першої світової війни сприяли створенню легіону Українських Січових Стрільців. Перше українське військове формування усвідомлюючи непримиренну ворожість російського царизму до суверенності України, а також деяку толерантність Австро-Угорщини до української автономії виступили у першій світовій війні на стороні Австрії.
Звучить пісня “Гей, там на горі Січ іде”,
Гей, там на горі Січ іде
Гей, малиновий стяг несе
Гей малиновий, наше славне товариство,
Гей маширує, раз, два, три!
Гей, дай нам силу й відвагу
Гей Україні на славу...
Гей, малиновий, наше славне товариство,
Гей, маширує раз, два, три.
Викладач: Невмирущою славою вкрили себе січові стрільці у боях за міста Стрий, Борислав, Дрогобич, при звільнені Галичини влітку 1915 р. Незважаючи на важкі умови січові стрільці мужньо переносили всі труднощі армійського життя. Багато матерів не дочекались додому своїх синів.
Учень читає вірш “Ой там при долині”
Ой там при долині,
Гарматами зритій,
Лежить не віднині
Січовик убитий.
Не заплаче мати
Та над головою,
Не посадить квіти
На могилу твою.
Не викує, брата,
Літ твоїх зозуля,
Закує з гармати
Ворожая куля.
Одні рано-вранці
Вітри заголосять
Вовки-сіроманці
Кістки порозносять.
І кров при долині
Накриє мурава
Та слава не згине
Стрілецькая слава.
Викладач: Однак подальші воєнні стали драматичними для січових стрільців. Вони зазнали значних втрат, більша частина попала в полон.
В листопаді 1918 р. 1200 стрільців очолених Вітовським підняли у м. Львові повстання проти австрійців і проголосили ЗУНР.
Багато українських хлопців і дівчат загинуло за Україну.
Учень читає вірш: “Коли ви вмирали”.
Коли ви вмирали, вам дзвони не грали.
Ніхто не заплакав за вами.
Лиш в чистому полі ревіли гармати
І зорі вмивались сльозами.
Коли хоронили вас в темну могилу
Від крові земля почорніла
Під хмарами круки стадами літали
І бурею битва гриміла.
На ваших могилах хрести полились
Калина нагнулась додолу
Спіть, орли-соколи, стрільці січовії
Гармати розбудять вас знову.
Викладач: Боротьба українських січових стрільців не була марною. У ній загартовувалися і мужніли нові покоління незламних борців за волю України.
Захопивши Галичину поляки перетворили наш край в об’єкт колоніального грабунку, джерело дешевої робочої сили. Селяни змушені були покидати край і податись на заробітки за океан.
Туга, ностальгія за Батьківщиною, за своїм краєм, домівкою, рідними і по сьогоднішній день бринить сумною струною в серцях української діаспори, яка знаходиться далеко за межами рідної неньки України.
Пісня: “Повези мене батьку”
Слова і музика Степана Ткачука, Коломийського самодіяльного композитора, заслуженого діяча мистецтв України.
Повези мене батьку на Україну,
Хай весною почую спів солов’я,
Повези мене батьку на свою Батьківщину,
Де зелені Карпати, домівка твоя.
Повези мене батьку на Україну,
Щоби літом побачить пшеничні поля,
Повези мене батьку на свою батьківщину,
Де зелені Карпати, домівка твоя.
Повези мене батьку на Україну,
Восени хай нап’юся води з джерела,
Повези мене батьку на свою Батьківщину,
Де багряні Карпати, домівка твоя.
Повези мене батьку на Україну,
Як килимом білим вкрита земля,
Повези мене батьку на свою Батьківщину,
Де білі Карпати, домівка твоя.
Повези мене батьку....
Викладач: Нові випробування впали на долю нашого народу з приходом “старшого брата” у вересні 1939 року. Саме з цього часу до липня 1991 року наш край знаходився в складі Радянської України.
З приходом більшовиків на землі колишньої Станіславської області всі прояви українського національного питання завмерли. Діяла лише ОУН та й то в підпіллі.
На початку липня 1941 р. територія нашої області була окупована. Україна як і наша область опинилася між молотом і ковадлом, тобто, між Берліном і Москвою.
Осередком збройного опору спершу стали Волинь і Полісся. На цих територіях були найбільш сприятливі умови для ведення партизанської боротьби. 14 жовтня 1942 року було видано наказ проводу ОУН про формування військових відділів Української Повстанської Армії.
Звучить пісня “Ой у лісі на полянці”.
Ой у лісі на полянці
Стояли повстанці
Посходились до потічка
Вмивалися вранці.
Декотрі ся повмивали
Декотрі лиш встали
Більшовицького навалу
Ся