- розповіді школярем про об’єкти своєї місцевості, оскільки місцевий матеріал є найдоступнішим;

- розкриття екологічної цілісності природи, моделювання зв’язків між живою і неживою природою;

- формування умінь порівнювати, класифікувати, встановлювати подібність за аналогією, уміння доводити істинність судження. Оволодіння зазначеними вміннями забезпечить залучення до самостійного пошуку знань;

- поєднання теоретичної і практичної підготовки молодших шкіл,

тобто на основі знань формувати в учнів практичні вміння.

Пошуки активних форм і методів роботи , навчально-виховного процесу сприяють, щоб ефективність уроків природознавства була якомога вищою.

Сформувати у школярів уявлення про різноманітність живої природи допомагають плани-пам’ятати, за допомогою яких учні розглядають предмети у певній логічній послідовності.

Ознайомлення з рослинами і тваринами проходить за такими напрямками:

- різноманітність рослин і тварин (групи рослин і тварин, чим вони відрізняються);

зв’язки рослин і тварин з іншими компонентами природи;

розмноження;

цінність рослин і тварин для людини;

негативний вплив людини, особливо дитини, на рослини і тварини;

охорона тварин.

Отже, такий розгляд рослин і тварин дає змогу сформувати у дітей елементи знань: морфологічні (зовнішня будова), фізіологічні (розмноження), екологічні (охорона), агрономічні і зоотехнічні (способи вирощування). Ці елементи від класу до класу розширюються, вступають у зв’язки з іншими, об’єднуються і все більше узагальнюються.

Крім практичної цінності (деревина, молока, шерсть тварин і рослин для людини, розкривають і інші: моральне, пізнавальне, гігієнічне, екологічне, естетичне тощо). Такий підхід сприяє подоланню однобічного, споживацького ставлення людини до природи.

Використання планів-пам’яток систематизує і забезпечує знання дітей про природу, допомагає їм виділяти суттєві ознаки об’єктів, формувати уявлення про групи рослин і тварин, про природу як самостійну цінність, без якої не можливе існування людини.

У формуванні уявлень про різноманітність навколишньої природи допомагають також опорні схеми. Відомо, що молодшим школярам значною мірою властиве наочно-образне мислення. Але це не означає, що їм недоступний високий рівень абстракції. І саме схема є однією з найдоступніших форм. Робота з опорними схемами допомагає виділити з усіх ознак суттєві, формувати елементарні поняття і найпростіші зв’язки між ними.

У 1 і 2 класах для складання схем класоводи використовують лаконічні малюнки, а в 3 і 4 – малюнки замінено словами.