будь-якої гострої проблеми з діамет-рально протилежних пози-цій;*
для збирання інформації з якої-небудь теми;*
для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань (наприклад, термі-нів);*
для розвитку вмінь аргумен-тувати власну позицію.
Як організувати роботу
1. Розставте стільці для учнів у два кола.
2. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спи-ною до центру, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, ко-жен сидить навпроти іншого.
3. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє — рухливе: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один Сті-лець вправо і опиняються перед новим партнером. Мета — про-йти все коло, виконуючи поставлене завдання.
У першому варіанті організації такої діяльності учасники внутрішнього кола є прихильниками однієї точки зору, а зовнішнього — протилежної. Спочатку йде обмін точками зору У перших парах, подаються необхідні відомості (аргументи, оригінальний поворот проблеми тощо). Учні фіксують у себе в записничках усе, що подає протилежна сторона. За сигналом ведучого відбувається зміна партнерів, дискусія продовжується однак учні намагаються підібрати нові контраргументи. До кінця кола учні, як правило, уже відточують свою систему аргументів, а також здобувають досвід спілкування з різними партнерами.
У другому варіанті використання «Каруселі» кожен учень, який сидить у зовнішньому колі, має листок із конкретним пи-танням (темою) і під час переміщення збирає максимум інфор-мації, аспектів, поглядів із зазначеної проблеми. Наприкінці відбувається заслуховування окремих відповідей, обговорення того, які питання виявилися особливо складними, продуктив-ними чи, навпаки, швидко вичерпалися і чому, як працювали партнери тощо. У цьому випадку застосування методу досяга-ється узагальненням наявних в учнів знань, активізацією їх і перетворенням у загальногрупове надбання.
У третьому варіанті застосування «Каруселі» учні зазда-легідь готують запитання або поняття й записують його на ма-леньких аркушах, а на звороті пишуть своє ім'я. Під час роботи партнери ставлять один одному запитання, і у разі правильної відповіді учень одержує від автора запитання цю картку. На-прикінці вправи підраховують кількість зароблених карток і визначається переможець.
Акваріум
Ще один варіант коопера-тивного навчання, що є формою діяльності учнів у малих гру-пах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запро-понований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.
Як організувати роботу
Учитель об'єднує учнів у групи по 4-6 осіб і пропонує їм оз-найомитися із завданням.
Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб від-окремити діючу групу від слухачів певною відстанню.
Ця група отримує завдання для проведення групової диску-сії, сформульоване приблизно так:—
прочитайте завдання вголос;—
обговоріть його в групі;—
за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.
Поки діюча група займає місце в центрі, вчитель знайомить решту класу з завданням і нагадує правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос протягом 3-5 хвилин обго-ворити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втру-чаючись у хід обговорення.
По закінченні відведеного для дискусії часу група повертає-ться на свої місця, а вчитель ставить до класу такі запитання:—
Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?—
Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?—
Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим? На таку бесіду відводиться не більше 2-3 хв. Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює наступну ситуацію.
Наприкінці вчитель повинен обговорити з учнями хід гру-пової роботи, прокоментувати ступінь володіння навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та на-прями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах «акваріуму» можна підбити підсумки уроку або за браком часу обмежитись обговоренням роботи кожної групи.