Навчальна співпраця в групах
Навчальна співпраця в групах як форма роботи
Це така форма роботи (її іноді перекладають як „кооперативне навчан-ня"), яка грунтується на спільній роботі учнів і сприяє гуманізації відносин між учителями й учнями.
Навчальна співпраця буде результативнішою, коли вчитель підготує учнів до роботи в групі. Для цього необхідно:
1. Пояснити учням роль та значення колективної співпраці. При цьому важливим є створення такого середовища, де:
> учні усвідомлять творчу взаємозалежність членів колективу;
> будуть інтенсивно спілкуватися між собою;
> зрозуміють особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи;
> прагнутимуть навчитися працювати з напарником чи кількома у скла-ді невеликої групи;
> обговорюватимуть всією групою хід роботи з метою підвищення її ефективності.
2. Визначити мету заняття.
3. Провести підготовку до заняття:
> сформувати навчальні групи;
> розподілити ролі між учнями усередині групи;
> підготувати класне приміщення;
> підготувати навчальні матеріали.
4. Роздати завдання, пояснити учням, який очікується результат.
5. Допомогти учням почати роботу в групі, стежити за тим, щоб занят-тя протікало ефективно, втручатися в хід заняття при необхідності.
6. Оцінити роботу учнів, організувати обговорення членами групи то-го, наскільки добре вони взаємодіяли між собою.
Звертаємо увагу на кілька ключових моментів організації групової ро-боти учнів:
1. Визначення кількості учнів у групі залежить від складності навча-льного завдання. Досвід роботи з групами показує, що оптимальною для робот є група з 4-5 осіб. Більша кількість членів у групі означає більше можливостей для колективної роботи, але вимагає від учасників наявності навичок і вмінь групової роботи.
2. Об'єднання учнів у групи. При створенні груп учитель повинен враховувати:
> індивідуальні особливості учнів (здібності, комунікабельність, актив-ність тощо);
> педагогічні вимоги щодо залучення максимальної кількості учнів у процес навчання. Слід пам'ятати, що створення груп учнів з різними здіб-ностями дає більшу активність під час обговорення поставленого завдання і різноманітніші пояснення проблеми, оскільки учні з низьким рівнем знань зазвичай краще працюють у групах, де більшість членів із зацікавленням підходять до поставленого завдання;
> необхідність такої співпраці учнів у групі, при якій кожен учень по-винен набути досвіду спільної роботи з усіма учнями свого класу.
Прийоми утворення малих груп можуть бути різні:
> словесний розподіл за назвами квітів, нот, овочів, фруктів, героїв ка-зок тощо;
> за кольоровими листочками;
> за видами монет (1, 2, 5, 10 копійок);
> за пропозиціями, які висловлюватимуть самі учні, набувши досвіду співпраці в групах.
3. Підготовка класної кімнати. Те, як підготовлене приміщення, в якому проходять заняття, впливає на ефективність роботи учнів. Пам'ятай-мо, що розширення, зміна простору в діяльності груп лише додає позитивний імпульс у роботі, покращує емоційне сприйняття навчального змісту, не дає можливості втомлюватися від інтенсивності роботи. У членів групи повинна бути можливість, сидячи разом, віч-на-віч, обмінюватися думками, передавати один одному матеріали з досліджуваної теми, не заважаючи роботі інших груп, вести обговорення. У вчителя повинна бути можливість легко підійти до кожної з працюючих груп.
4. Розподіл ролей між учнями усередині групи. Для підвищення ре-зультативності навчальної співпраці необхідно доручити кожному членові групи певну „роль". Педагогічний досвід засвідчує, що пропоноване в на-вчальній літературі „надання" ролей є достатньо продуманим і ефективним.
Нагадаємо цей розподіл:
Спікер, головуючий (керівник групи):
> зачитує завдання;
> відповідальний за те, щоб усі члени групи розуміли зміст завдання і свої дії, необхідні для виконання завдань;
> пропонує учасникам висловлюватися по черзі;
> заохочує всіх до роботи;
> підбиває підсумки роботи.
Секретар:
> веде записи результатів роботи групи;
> нарівні з іншими членами групи висловлюється щодо поставленого завдання.
Доповідач:
> чітко висловлює, узагальнює думки, ідеї членів груди;
> доповідає про результати роботи.
Посередник:
> стежить за часом, шукає додаткові інформаційні матеріали, заохочує групу до роботи.
У цьому переліку ролей особливе місце займає головуючий (спікер), який відповідає за те, щоб усі члени групи розуміли зміст завдання і прове-дені у групі дії.
5. Роз'яснення учням критеріїв оцінки якості виконаної ними ро-боти. До початку заняття учням повинні бути відомі критерії оцінки їхньої праці.
Для результативної роботи групи рекомендуємо ознайомити учнів з пам'яткою щодо роботи в групі:
> надавати можливість кожному висловитися, як, на його думку, потрі-бно виконувати завдання;
> переконатися, що кожен член групи засвоїв матеріал заняття, який потрібен для подальшої роботи;
> упевнитися в тому, що всі познайомилися з досліджуваним матеріа-лом і прийшли до спільної думки щодо очікуваних висновків;
> залучити до роботи всіх членів групи;
> уважно вислуховувати думку кожного члена групи;
> не змінювати своєї думки, крім тих випадків, коли будуть представ-лені переконливі докази (правило підпорядкування думці більшості не сприяє одержанню знань);
> критикувати погляди, а не людей, які їх викладають. Наприкінці уроку учні спільно з учителем узагальнюють результати групової роботи.
Ігри при вивченні географії
У нашій мові звичними стали вирази: «він на-вчається із цікавістю», «зацікавити», «вихован-ня зацікавленості знаннями»,
Для формування і розвитку пізнавального інтересу шко-лярів у процесі навчання існує багато різноманітних за-собів, серед яких не останнє місце займає захоплення. Цікаві захоплення та завдання, різноманітні вікторини та вечори, розвиваючі та пізнавальні ігри і багато Інших спо-собів допомагають вчителю географії зробити свій пред-мет цікавим для учнів.
Відомо, що під час гри діти проявляють фантазію, спос-тережливість, винахідливість, навчаються швидко і логічно мислити. У груповій грі майже завжди є елемент змагання (хто швидше, правильніше відповість, хто більше знає), а значить присутні й сила волі,