У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Реалізація диференційованого навчання в умовах комбінованого уроку

Диференціація навчання на уроці — проблема до-сить складна для вчителя-практика не стільки з точки зору диференціації змісту навчання, діагностики індиві-дуальних особливостей учнів, скільки з точки зору орга-нізації навчання учнів з урахуванням їхніх індивідуаль-них особливостей, тобто з точки зору технології дифе-ренційованого навчання.

Розроблена нами технологія диференційованого навчання на уроці базується на поділі учнів класу на три індивідуально-типологічні групи за темпом навчання, рівнем навченості, научуваності, пізнавальної активнос-ті та самоорганізації; забезпеченні провідної ролі методу самостійної роботи на уроці; варіюванні чотирьох типів самостійної роботи: відтворюючої за зразком, реконст-руктивно-варіативної, творчої та евристичної відповідно до індивідуально-типологічних особливостей учнів.

Оскільки найуживанішим типом уроку є комбінова-ний, який відтворює цілісний навчальний процес в усіх його ланцюгах, розглянемо особливості організації і ке-рування навчальним процесом в умовах диференційо-ваного навчання на його прикладі. На додаток до текс-тового опису (текстової технологічної карти) етапів комбінованого уроку в умовах диференційованого навчання пропонуємо графічну технологічну карту цього уроку.

I. Етап перевірки домашнього завдання

Оскільки в умовах диференційованого навчання до-машнє завдання диференціюється, перевірка його ви-конання повинна бути теж диференційованою. Розпо-чати цей етап доцільно з фронтальної перевірки наяв-ності домашнього завдання в усіх учнів з метою вилу-чення тих, що його не виконали, і утворення з них чет-вертої тимчасової типологічної групи за ситуативно-обумовленим чинником «ставлення до навчання». Як правило, ті учні, що не виконали письмове домашнє завдання, не вивчили і його теоретичну частину. Якщо не організувати виконання цими учнями хоч частини домашнього завдання найнижчого рівня і повторення навчального матеріалу підручника за опосередкованою або безпосередньою допомогою вчителя, поки йде опи-тування або перевірка якості виконання домашнього завдання учнями інших типологічних груп, вони, у кра-щому випадку, залишатимуться пасивними спостеріга-чами до кінця уроку.

Перевірка якості виконання домашнього завдання проводиться не завжди, але якщо завдання досить складне, то доцільно організувати диференційовану перевірку якості виконання завдання кожною або окре-мою типологічною групою. Варіантів диференційованої перевірки декілька. Візьмемо один з них. Працюють чо-тири типологічні групи. Четверта група (ті, що не вико-нали домашнього завдання) вже отримала завдання і працює самостійно. Принцип організації диференційо-ваної перевірки трьох інших типологічних груп (3-я гру-па — високий рівень вищезазначених показників, 2-а група — середній, 1-а група — низький) — почергове «відключення» груп від самостійної роботи з підручни-ком, яка має на меті той чи інший спосіб повторення те-оретичної частини домашнього завдання. Послідов-ність цих «відключень» зображена на графічній техно-логічній карті уроку.

II. Підготовка до нового етапу, до активного, усвідомленого засвоєння нових знань

Підвівши підсумки попереднього етапу роботи для учнів 1-ї, 2-ї, 3-ї-груп, вчитель відключає від роботи уч-нів 4-ї групи, проводить мотивацію навчальної діяль-ності всього класу і починає усне опитування за темою попереднього уроку. Починається опитування з учнів 3-ї групи (найвищий рівень). Це дає можливість учням 2-ї, 1-ї та 4-ї груп прослухати відповіді гарних учнів, що сприяє міцнішому запам'ятовуванню навчального ма-теріалу учнями з нижчим і низьким темпом навчання. Оскільки учням 3-ї групи немає сенсу слухати відповіді учнів 2-ї, 3-ї, 4-ї груп, вчитель «відключає» їх від фрон-тальної роботи і залучає до самостійної роботи за аль-тернативним підручником або іншим джерелом знань за темою, що обговорюється. Потім відповідають учні 2-ї групи і теж отримують завдання для самостійної ро-боти. Опитування учнів 1-ї і 4-ї груп проводиться за ува-ги учнів тільки цих двох груп або навіть індивідуально на фоні самостійно працюючого класу. Перевіряється також наявність письмового домашнього завдання або його частини, що виконувалися учнями 4-ї групи на по-передньому етапі уроку, група розформовується: ті уч-ні, що потрапили до неї «випадково», надалі працюють з учнями 2-ї або навіть 3-ї групи, ті ж учні, що з уроку в урок не виконують домашніх завдань, приєднуються до 1-ї групи. Завершується цей етап уроку фронтальним підведенням підсумків і постановкою завдань наступ-ного етапу.

III. Етап засвоєння нових знань

На цьому етапі уроку ми вважаємо найприйнятнішим спосіб вирівнювання умов сприйняття нового ма-теріалу, запропонований А.О. Бударним, який полягає в більшій кількості повторювань пояснення нового мате-ріалу для учнів 2-ї та 1-ї груп. Кількість повторень зале-жить від ступеня складності матеріалу і відмінностей у навчальних можливостях учнів. Повторювані пояснен-ня вчителя мають носити варіативний характер і прово-дитись на тлі груп учнів, які самостійно працюють з книжкою (спочатку 3-ї, а потім і 2-ї групи).

Наприклад, при першому поясненні вчитель може назвати додаткові джерела інформації з теми, які мо-жуть зацікавити учнів 3-ї групи і спонукати їх до самос-тійного пошуку знань; при другому поясненні для учнів 2-ї та 1-ї групи вчителю необхідно виділити вузлові пи-тання, які нададуть можливість учням побачити не тіль-ки окремі явища, а й зв'язок між ними; при третьому по-ясненні для учнів 1-ї групи (у нас це найнижчий рівень) треба застосувати серію навідних запитань, які б допо-могли їм здійснити такі розумові операції, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування на відповідному рівні. За такої системи спостерігається не зменшення допомоги, що є умовою вироблення практичних навичок, а навпаки, її збільшення, що створює оптимальні умови для сприйняття і запам'ятовування нового нав-чального матеріалу учнями з різним темпом навчання, научуваності та навченості.

Проте таке варіювання не завжди потрібне. Якщо тема невелика за обсягом і не дуже складна, можна об-межитись простим повторенням пояснення для учнів з низьким темпом навчання і дати матеріал на самоопрацювання учнями з високим темпом навчання.

IV.


Сторінки: 1 2 3