Цей етап уроку проводиться фронтально. Диферен-ційований підхід до учнів різних типологічних груп поля-гає в «адресності» запитань різного типу в умовах фронтальної роботи. Так, учням 1-ї групи призначають-ся загальні питання, що потребують відповіді «так» чи «ні»; спеціальні питання, що починаються зі слів: «де», «коли», «хто», «що» тощо, відповіді на які містяться безпосередньо в тексті підручника і не потребують складних розумових операцій на найвищому рівні. Уч-ням 2-ї групи необхідно адресувати запитання альтер-нативного характеру, які потребують більш розгорнутої і аргументованої відповіді і стимулюють здійснення складніших розумових операцій на вищому порівняно з 1-ю групою рівні. Учні 3-ї групи дають відповіді на проб-лемні запитання, які потребують ще поширеніших і аргументованіших відповідей з елементами власних суд-жень і вимагають таких розумових операцій, як аналіз, синтез, доведення, порівняння, узагальнення, висновки тощо на найвищому рівні.

V. Первинне закріплення знань

VI. Закріплення знань

VII. Узагальнення та систематизація

Ми об'єднали розгляд цих етапів уроку тому, що во-ни, по-перше, будуються за одним принципом, а по-друге, їх не можна розглядати окремо, тому що за тех-нологією диференційованого навчання між ними немає чітких спільних для всіх типологічних груп «кордонів». Основний метод роботи на цьому етапі уроку — метод керованої самостійної роботи.

Етап первинного закріплення знань починається з фронтальної роботи: вчитель дає зразок виконання завдання за темою уроку, викликає до дошки учнів (спочатку 3-ї групи), які під керівництвом вчителя вико-нують завдання за зразком. Потім учні 3-ї групи самос-тійно виконують відтворюючі завдання за зразком. Вчи-тель продовжує фронтально працювати з учнями 1-ї та 2-ї груп, потім учні 2-ї групи починають працювати са-мостійно, а з учнями 1-ї групи вчитель ще деякий час працює і тільки після цього дає їм завдання для самос-тійної роботи. Оскільки учні різних типологічних груп розпочинають виконувати самостійну роботу в різний час і для вироблення навичок їм потрібна різна кіль-кість завдань (найменша для 3-ї групи і найбільша для 1-ї групи), то і завершать вони їх виконання у різний час. Результати роботи кожної групи контролюються ок-ремо на тлі самостійно працюючих, двох інших груп. (Див. технологічну карту).

Наприклад, учням 1-ї групи для закріплення знань, формування навичок та умінь потрібно не тільки біль-ше допомоги вчителя, а й більша кількість завдань реп-родуктивного характеру (відтворююча самостійна ро-бота за зразком), що значно подовжує для них етап первинного закріплення знань, тобто роботу в «зоні найближчого розвитку». Учні цієї групи можуть викону-вати незначну кількість завдань для другого типу самостійної роботи (реконструктивно-варіативної) за умо-ви досить значної допомоги вчителя. Що стосується VII етапу «Узагальнення та систематизація», який передбачає продуктивну роботу учнів щодо впровадження нових знань у систему наявних, то, оскільки рівень навченості цих учнів дуже низький, тобто рівень наявних знань майже дорівнює нулю, «вводити» нові знання не-має в що, тому залучати учнів цієї типологічної групи до участі в навчальній роботі, характерній для цього етапу уроку, — марна витрата часу, він не існує для них.

Проте підтягнути всіх до одного рівня неможливо, особливо, якщо індивідуальні особливості визначають-ся в більшій мірі статичними рисами особистості, тобто завжди будуть учні, здатні засвоїти знання тільки на репродуктивному рівні і завдання вчителя полягає в то-му, щоб забезпечити їм цей посильний для них рівень знань.

Учні 2-ї типологічної групи виконують меншу порів-няно з 1-ю групою кількість відтворюючих завдань за зразком, більше порівняно з цією ж групою реконструк-тивно-варіативних завдань з меншою мірою допомоги вчителя і незначну кількість евристичних та творчих завдань зі значною мірою допомоги вчителя.

Для учнів 3-ї типологічної групи, які мають високий темп навчання і не потребують великої кількості зав-дань відтворюючого характеру для вироблення навич-ки, етап первинного засвоєння знань досить короткий, приблизно вдвічі коротший (за підрахунками Е.Старчара) порівняно з 1-ю групою. Етап закріплення знань теж коротший порівняно з 1-ю і 2-ю групами. Найдовшим є етап систематизації та узагальнення. Тому цим учням необхідно підготувати найбільшу кількість завдань ев-ристичного або творчого характеру, використовувати цей час для виконання завдань олімпіадного рівня, які пов'язані з темою уроку, тощо.

Особливості керування навчальним процесом в умовах диференційованого навчання на цих етапах уроку полягають у загальній контрольованості резуль-татів роботи кожної типологічної групи і кожного учня в її складі на кожному етапі уроку. Це досягається завдя-ки контрольному комплексу: КВ, СК, ВК, ВСК (контроль вчителя, самоконтроль, взаємоконтроль, внутрішній самоконтроль), а також розмежованості у часі завер-шення етапів роботи для кожної типологічної групи за-лежно від темпу навчання. До кожної типологічної гру-пи учнів застосовується різна кількість видів контролю:

3-я група — ВСК; ВК; СК; КВ.

2-а група — ВК; СК; КВ.

1-а група — КВ.

За результатами цього контролю та з урахуванням його результатів на інших етапах уроку та індивідуаль-них досягнень окремих учнів виставляються оцінки за урок.

Перевага такої організації диференційованої самос-тійної роботи в умовах уроку зі «зміщеними» відповідно до індивідуально-типологічних особливостей етапами уроку полягає і в тому, що вчитель має змогу здійсню-вати систематично і цілеспрямовано індивідуальний підхід до учнів на тлі класу, який працює самостійно. Тобто така організаційна структура уроку надає можли-вість для поєднання технології диференційованого та індивідуалізованого навчання. (Див. технологічну кар-ту у року).

VIII. Контроль і систематизація

IX. Підведення підсумків уроку

X. Інформація про виконання домашнього зав-дання, інструктаж про виконання

Домашнє завдання обов'язково диференціюється відповідно до індивідуально-типологічних особливос-тей учнів. Вчитель повинен забезпечити розуміння ме-ти домашнього завдання, змісту та способів його виконання, тобто повинен створити умови для його