успіш-ного виконання всіма учнями відповідно до їхньої «зо-ни найближчого розвитку».
Як показали результати експериментальної перевір-ки ефективності запропонованої нами технології дифе-ренційованого навчання в умовах уроку зі «зміщеними» етапами, вона має позитивний вплив на якість знань, навичок та умінь учнів, сприяє активізації їхньої пізна-вальної активності, формуванню позитивних мотивів навчання, гуманізує, оптимізує навчальний процес, на-дає можливість для розвитку творчих здібностей учнів.
Література
1. Буряк В.К. Диференціація навчання на уроці // Рад. шко-ла. — 1991. — №2. — С. 58—61.
2. Гарницкая А.С. Научить думать й действовать: Адаптив-ная система обучения в школе: Книга для учителя. — М.: Просвещение, 1991. — 175с.
3. Захарова Л.М. Дифференциация самостоятельной работы младших школьников. Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — Ленинград, 1986. — 190 с.
4. Лернер И.Я. Учебный предмет, тема, урок. — М.: Знание.—
1988.— 80с.
5. Лернер И.Я. Поиск доказательств и познавательная самостоятельность учащихся. К анализу функций дидактического эксперимента // Сов. педагогика. — 1974. — №7.—
С.28—37.
6. Лобко-Лобановская НА. Дифференцированное обучение как способ формирования познавательной активности школьников: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 Харьк. гас. пед. ин-т им. Г.С. Сковороди. — Харьков, 1991. — 242 с.
7. Назмутдинова М.А. Управление учебной деятельностью в условиях индивидуализации и дифференциации обу-чения: Автореф. дис.... канд. пед. наук: (13.00.01) Казан, гос. пед. ин-т. — Казань, 1994. — 16с.
8. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. — М.: Просвещение, 1986. — 158 с.
9. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. — М.: Педагогика, 1985.— 140с.