Конспект

уроку з біології у 9 класі

Поняття про характер. Риси характеру.

Тема. Поняття про характер. Риси характеру.

Мета. Сформувати поняття про характер, розкрити його природну основу; конкретизувати знання про риси характеру людини та вплив суспільного оточення на їх формування. Розвивати вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати; удосконалювати вміння і навички застосувати отриманні результати для саморозвитку пізнавальних процесів та самовиховання особистих якостей; продовжити формувати вміння працювати з тестовими методиками, малюнками, текстом підручника.

Основні поняття і терміни: характер, риса характеру, воля, почуття, вольові

якості.

Методи та методичні прийоми: бесіда, пояснення, розповідь, демонстрація,

заповнення таблиць, схем.

Обладнання: саморобні таблиці, картки для тестування, пластилін.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування вмінь та навичок.

Девіз уроку: “Пізнай самого себе.”

(Сократ)

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Шановні учні! Придивіться один до одного. Які ви всі різні! Кожен із вас відрізняється зростом, рисами обличчя, кольором шкіри, очей. Та є між вами ще одна відмінність – це настрій.

Перш ніж розпочнемо урок, з’ясуймо, з яким настроєм ви прийшли на сьогоднішнє заняття.

У кожного з вас на робочому столі знаходиться картки, на яких зображено контури людського обличчя. Домалюйте, будь ласка, контур рота, який відповідає теперішньому вашому настрою: хороший настрій,

нормальний настрій; поганий настрій.

А тепер покажіть ці обличчя мені.

Як бачимо, хоча ви і знаходитеся в однакових умовах, але кожен з вас має різний настрій. Чому один з вас байдужий, другий стривожений, а третій – спокійний? Відповідь на ці запитання ми знайдемо на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

а) Михайло говорить повільно, рідко виявляє емоції, його важко розгнівати чи засмутити, здається байдужим навіть тоді, коли в класі всі сміються. Працездатний, хоча рухи досить невиразні. Важко звикає до нових умов, нових друзів (флегматик);

б) Андрій дуже наполегливий. Мова швидка, але часом помиляється. Нестриманий, запальний і нетерплячий. Має добру, але короткочасну пам’ять. Голосно сміється, може розсердитись навіть через дрібниці (холерик).

Серед перерахованих нижче якостей учні визначають ті, які властиві сангвініку, холерику, флегматику, меланхоліку: товариський, агресивний, пасивний, відкритий, імпульсивний, песимісти, миролюбний, стриманий, ініціативний, запальний, спокійний, дратівливий.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Неосяжний світ, у якому живе людина, неосяжна його різноманітність. Нескінченний у своїх виявах, він ставить перед людиною безліч загадок. Найбільшу загадку сформулювали ще давні греки, написавши на одному зі своїх храмів: “Пізнай самого себе”. І людина пізнає. Пізнає власну історію, мову, біологічну природу, психічне життя. Але цей автопортрет був би неповним без тих штрихів, які вносить у психічну діяльність людини ця особливість. Вона стосується абсолютно всіх людей без винятку, бо немає жодної особистості на світі, яка б нею не володіла. Я веду мову про характер. Тема нашого уроку: “ Поняття про характер. Риси характеру.” (Визначається основна мета уроку).

VI. Вивчення нового матеріалу.

Психологи стверджують: якщо учень уважно слухає пояснення вчителя на уроці, він засвоює лише 20 - 40% інформації, якщо робить записи під час пояснення – 40 - 60%, а якщо ще й самостійно опрацьовує матеріал, робить висновки – 90 - 100%.

Отже, закликаю всіх до роботи!

Осмислення суті поняття “характер” почнемо з такої форми колективної роботи, як “мозковий штурм” (на дошці записується слово “характер”).

Висловите власні думки вголос, не пояснюючи їх суті. Які асоціації викликає у вас слово “характер”?

Х – гармонія;

А – впевненість;

Р – поведінка;

А – потік енергії;

К – спілкування;

Т – духовність;

Е – досконалість;

Р – діяльність; вчинок; особливість; стійкість.

Це слово ми вживаємо тоді, коли хочемо оцінити звичну поведінку людини, у якій виражається її особистість. У перекладі з грецької воно означає “риса”, “прикмета”, “ознака”, “особливість”.

Чи згадувалися в даному переліку слів риси характеру людини?

Так, характер – це ставлення, закріплене у звичних формах поведінки. Наприклад, якщо ми говоримо, що чуйність – особливість характеру даної людини, то тим самим вказуємо на її ставлення до людей і одночасно на її поведінку в певній ситуації, а отже, яких вчинків можна чекати від неї у відповідних умовах.

Послухаємо повідомлення про історію становлення вчення про характер.

Основні позитивні і негативні риси характеру (лекція).

У наш час ні антропологія, ні анатомія, ні психологія не мають достовірних даних на підтвердження того, що характер людини залежить від будови тіла, форми черепа, конфігурації обличчя, волосся чи шкіри, довжини кінцівок.

Чи випливає звідси те, що характер взагалі не потрібно вивчати? Зовсім ні, його просто не слід пов’язувати з будовою тіла. Про характер людини потрібно говорити на основі вчинків, у яких найбільш повно відображається його суть.

Відома східна приказка стверджує: “Посій вчинок – пожнеш звичку, посієш характер – пожнеш долю.” Акцент у ній правильно поставлений на людських вчинках, які, повторюючись, стають звичними і закріплюються в рисах характеру, впливаючи на статус людини, її місце в суспільстві та на ставлення інших людей до неї.

Система звичних дій і вчинків – фундамент характеру людини.

Таким чином, характер має соціальну природу, тобто залежить від світогляду людини, змісту її діяльності, соціальної групи, у якій вона живе і діє, від активної взаємодії з іншими людьми.

Характер, як і темперамент, зумовлений фізіологічними особливостями людини, і перш за все типом нервової системи. Особливості темпераменту можуть протидіяти або сприяти