розвитку певних сторін характеру.
Флегматику важче, ніж холерику чи сангвініку, сформувати у себе ініціативність і енергійність. Для меланхоліка серйозною проблемою є подолання сором’язливості і тривожності. Одночасно вони створюють сприятливі умови для розвитку в холериків стриманості й самокритичності, у сангвініків – витриманості, у флегматиків – активності.
З характером пов’язані і здібності людини. Рівень здібностей, наприклад, певною мірою залежить від уміння наполегливо долати труднощі, не падати духом під впливом невдач, працювати організаційно, виявляти ініціативу.
Важливе значення для визначення характеру мають почуття людини, які виявляються у ставленні:
до інших людей: щирість, товариськість або замкнутість, відвертість або потайність;
до самої себе: власна гідність, скромність, самовпевненість, егоїзм;
до роботи, справи: ініціативність, наполегливість, лінь, сумлінність.
Важливою складовою частиною характеру є воля. Людина без волі нагадує автомобіль без двигуна: усе начебто і виглядає солідно, а користі ніякої. Що ж таке воля?
Воля – здатність людини чинити дії, які вимагають подолання внутрішніх зовнішніх перешкод.
Вольовим людям притаманні такі риси характеру, як цілеспрямованість, витримка, дисциплінованість, рішучість, надійність, завзятість.
Характер може бути:
Визначеним
(одна або кілька головних рис) | Невизначеним
(немає)
Цілісним
(єдність думок, почуттів) | Нецілісним
(немає)
Характер формується, розвивається і змінюється в практичній діяльності людини, відображає умови та спосіб життя.
Одним із шляхів формування характеру – самовиховання. Людина така, якою зробила себе сама.
V. Узагальнення та систематизація знань.
“Творча терапія”.
Уявіть собі істотою, яка першою з’явилася на планеті земля. Вона могла виникнути в морі, на болоті, під землею, у лісі. Вона могла бути зовсім не схожою на сучасні організми. Еволюція зробила з неї тих істот, яких ми бачимо сьогодні.
Ваше завдання – користуючись пластиліном, виліпити цю першу істоту і наділити її такими рисами характеру, які б ви хотіли бачити в ній.
Робота з малюнками.
На малюнках зображені обличчя людей. Розгляньте малюнки і перелічіть риси характеру, які, як ви вважаєте, притаманні цій людині. Поясніть, які чинники могли впливати на те, щоб у цієї людини сформувалися саме такі риси характеру.
Експеримент “Моя самооцінка”.
Уважно прочитайте слова, які характеризують якості особистості: охайність, безтурботність, вдумливість, гордість, чутливість, грубість, життєрадісність, турботливість, заздрість, сором’язливість, щирість, вишуканість, вередливість, легковірність, недовірливість, невитриманість, чарівність, вразливість, обережність, чуйність, педантичність, рухливість, розв’язність, розумність, рішучість, стриманість, терплячість, боягузливість, захопленість, завзятість, поступливість, холодність, ентузіазм.
Складіть два стовпчики слів по 10-20 в кожному. У перший стовпчик “Мій ідеал” помістіть слова, що характеризують ваш ідеал, у другий – “Антиідеал”. – слова, які позначають риси, якими ідеал володіти не повинен. З обох стовпчиків виберіть ті риси, які притаманні вам.
Число позитивних рис, які ви собі приписуєте, поділіть на число слів у стовпчику “мій ідеал”.
Інтерпретація одержаних даних:
якщо результат близький до 1-ви себе переоцінили;
якщо результат близький до 0-ви самокритичні до себе;
результат близький до 0,5- нормальна самооцінка.
VI. Підсумки уроку.
Характер залежить від:
типів нервових процесів;
фізіологічних особливостей людини;
темпераменту;
домінантних півкуль великого мозку.
Риси характеру вольової людини:
цілеспрямованість, витримка, рішучість, дисциплінованість, завзятість.