Основні завдання педагогіки

Наукові дослідження — шлях до розв'язання проблем педагогіки

Педагогіка як наука може розвиватися лише за умо-ви поповнення новими фактами, здобутими у процесі пошуково-дослідницької роботи, тобто здійснення нау-кових досліджень.

Наукове дослідження — особлива форма процесу пізнання, сис-тематичне цілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використо-вують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.

У педагогіці використовують фундаментальні та при-кладні наукові дослідження.

Фундаментальні дослідження покликані розкрити сут-ність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, дати її наукове обґрунтування.

Прикладні дослідження охоплюють питання, безпо-середньо пов'язані з практикою.

Фундаментальні й теоретичні дослідження в галузі пе-дагогічних наук здійснюють науково-дослідні інститути, об'єднані в Академію педагогічних наук України, при-кладні дослідження — науково-методичні центри вищої, середньої освіти Міністерства освіти і науки України.

Дослідження педагогічних явищ і процесів мають ура-ховувати такі їх характерні риси: а) неоднозначність їх перебігу: результати навчання, розвитку і виховання за-лежать від одночасного впливу багатьох чинників; б) не-повторність педагогічних процесів: під час повторного дос-лідження педагог має справу вже з іншим "матеріалом", навіть попередні умови не вдається зберегти; в) участь у педагогічних процесах людей усіх вікових категорій (то-му експерименти, що суперечать моральності й етичним нормам, забороняються); г) об'єктивні висновки у про-цесі дослідження можливі лише за умови багаторазових спостережень, в усередненій, узагальненій формі.

Головними критеріями ефективності науково-педагогічного дослідження є отримання нового наукового ре-зультату, збагачення теоретичних знань, які сприяють удосконаленню процесу виховання, навчання й розвитку дітей, дають змогу ефективно та якісно вирішувати кон-кретні навчально-виховні завдання.

Результати науково-педагогічних досліджень повинні відповідати таким вимогам: суспільна актуальність; нау-кова новизна; теоретична і практична значущість; нау-кова об'єктивність і достовірність; доступність виснов-ків і рекомендацій для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності;

визначення міри, меж і умов ефективного застосування отриманих результатів.

За роки незалежності України вчені-педагоги зроби-ли вагомий внесок у розвиток національної педагогіки і системи освіти. Однак через складні економічні умови в суспільстві наявні негативні явища в організації педа-гогічних досліджень. Серед них — надмірна зосередже-ність наукових досліджень в адміністративному центрі, Недостатня мобільність вітчизняної дослідницької сис-теми, ізольованість її від зарубіжної педагогічної науки через обмежені можливості особистих контактів між нау-ковцями та обміну науковою інформацією, слабке мате-ріально-технічне забезпечення досліджень, недостатнє втілення у шкільну практику їх результатів.

Методологія педагогіки

Методологія науки — вчення про принципи, форми і методи наукового пізнання.

Методологічна засада педагогіки - наукове підґрунтя пояснен-ня основних педагогічних явищ і розкриття їх закономірностей.

Методологічна основа е багаторівневою системою, яку утворюють:

1. Філософська методологія, що виражає світоглядну інтерпретацію результатів наукової діяльності, форм і ме-тодів наукового мислення у відображенні картини світу.

2. Опора на загальнонаукові принципи, форми, під-ходи до відображення дійсності (системний підхід, мо-делювання, статистична картина світу).

3. Конкретна наукова методологія (сукупність мето-дів, форм, принципів дослідження в конкретній науці).

4. Дисциплінарна методологія, що стосується части-ни науки (дидактика).

5. Методологія міждисциплінарних досліджень. Розглядаючи перший рівень методології (філософсь-кий), українська національна педагогіка передусім спира-ється на праці українських філософів К. Ставровецького, Г. Сковороди, С. Гогоцького, П. Юркевича, Д. Чижевсь-кого, В. Лосевича, О. Потебні, філософські ідеї Т. Шевчен-ка, П. Куліша, І. Франка та ін. Певну цінність мають ідеї української народної філософії: нескінченність світу, віч-на змінюваність життя, людина — центр світобудови; природа як матір — її треба любити; земля — наша го-дувальниця; хліб — усьому голова; свобода — найбіль-ша цінність для людини; кожна людина має жити по пра-ці та ін. Українська народна філософія утверджує культ людини і природи.

Компонентами методологічних рівнів є: загальні за-кони філософії, зокрема теорії пізнання; закони логіки, закономірності психології; закони і закономірності пе-дагогіки; методи дослідження; вчення класиків педаго-гіки.

Зазначені рівні методології утворюють систему, в ме-жах якої наявна певна супідрядність, причому філо-софський рівень є змістовою основою будь-якого мето-дологічного знання, визначаючи світоглядні підходи до процесу пізнання й перетворення дійсності.

Етапи педагогічного дослідження

Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясувати його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження»

Проблема дослідження в широкому значенні—складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення.

Проблема має бути відображена насамперед у темі дослідження.

Сутність цих вихідних положень далі проілюстровано на ма-теріалі кандидатської дисертації "Особливості морального вихо-вання неповнолітніх засуджених у виправно-трудових колоніях", яку захистив у Тернопільському державному педагогічному уні-верситеті імені Володимира Гнатюка пошукувач П.В.Вівчар.

Об'єкт дослідження — частина об'єктивної реальності, яка на цьому етапі стає предметом практичної» теоретичної діяльності людини як соціальної істоти (суб'єкта).

Об'єктами педагогічних досліджень можуть бути ді-яльність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єк-том і об'єктом навчально-виховної роботи, особистістю та колективом, між вихованням і самовихованням, органі-зація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес тощо.

Предмет дослідження — зафіксовані в досвіді, включені в про-цес практичної діяльності людини сторони, якості та відносини дос-ліджуваного об'єкта з певною метою за даних умов.

Предмет дослідження вужче поняття, ніж об'єкт дос-лідження. Об'єктами, наприклад, можуть бути методи виховання, а предметом — тільки одна група цих мето-дів, наприклад, методи стимулювання виховання.

Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник.

Формулюючи мету дослідження, дослідник з'ясовує, який результат передбачає отримати і яким він має бути.

Гіпотеза дослідження-наукове передбачення його результатів.

Вона повинна формулюватися так, щоб з цього форму-лювання проглядалися положення, які потребують пере-вірки у процесі дослідження.

Завдання дослідження - його конкретизована мета.

Завдання дослідження: а) вирішення певних теоре-тичних питань, що є загальною проблемою (наприклад, з'ясування сутності дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознак); б) експеримен-тальне вивчення практики вирішення проблеми, вияв-лення її типового стану, типових недоліків, їх причин,