Курсова робота на тему: «Методика викладання новелістики Василя Стефаника у 10 класі»

Зміст

Вступ С.3-4

Розділ І. Теоретико – практичні засади методики викладання

творчості Василя Стефаника у курсі української літератури. С.5-7

Розділ ІІ. Розділ ІІ. Життєвий і творчий шлях Василя Стефаника. Методичний аспект С.8-21

2.1.Методичні рекомендації до вивчення біографії Василя

Стефаника у 10 класі. С.8-13

2.2. Методика проведення уроку за новелами В.Стефаника С.14-17

2.3. Методичний аспект викладання новели «Камінний хрест» С.18-21

Висновки С.22-23

Використана література С.24-25

Додаток С.26-28

Вступ

На сучасному етапі методичної науки з’явилися нові підходи у викладанні української літератури. На даний час активно використовуються як традиційні, так і новітні форми роботи на уроці літератури. Сучасний урок має бути насиченим матеріалом, змістовним, доступним. Власе над цими проблемами і працюють вчителі – словесники.

З прийняттям Україною незалежності програма української літератури зазнала оновлення. Із курсу виключено твори, які не є високохудожніми, натомість введено нові твори, здебільшого із когорти несправедливо забутих. Деякі твори розглядають зовсім в іншому ракурсі, відмінному від радянської ідеології. Так, зовсім по - іншому прийнято трактувати творчість Василя Стефаника. Радянська критика вважала, що він зображує нещасливе життя селян в умовах буржуазного суспільства, роблячи акцент на «щасливому житті в Радянському раю». Класовий підхід оцінки вчинків персонажів був абсолютно невірним, поверхневим. Доцільно розглянути поведінку героїв, психологічно мотивувати їх вчинки, дати їх справедливу оцінку без нашарувань критики радянського періоду яка була однобокою і написаною на вимогу режиму.

На даний співіснують різні методичні посібники з методики вивчення творчості Василя Стефаника. Значний вклад у галузь методики вклали В.М.Лесин та І.М.Проценко. Незважаючи на глибину опрацювання даної теми, у працях наявний класовий підхід. Однак, якщо відкинути певні погляди тоталітарного спрямування, то можна віднайти раціональне зерно у працях. Серед молодих методистів слід відзначити праці Ольги Слоньовської та Богдана Сушевського, Марти Токарик, Олександри Соловей. Автори намагаються висвітлити сучасні підходи до аналізу творчої спадщини Василя Стефаника. Незважаючи на багатоаспектність висвітлення методики вивчення творчості Стефаника, поза увагою залишається значне коло проблем, зокрема впровадження сучасних технологій навчання під час проведення уроків за творчістю даного письменника. Саме тому тема курсової роботи є актуальною.

При підході до розгляду даної теми ставимо перед собою мету: розглянути методику викладання життєвого і творчого шляху у 10 класі.

Із поставленої мети випливають наступні завдання:

Розглянути основні аспекти методики викладання української літератури.

Детально опрацювати Програму з української літератури в 10 класі,

Визначити тему, мету, структуру уроку літератури у 10 класі за творчістю Василя Стефаника.

З’ясувати, які форми і методи роботи доцільно використовувати на уроці.

Вивчити методичні аспекти проведення уроків за творчістю Стефаника різних авторів.

Дати практичні рекомендації щодо викладання творчості Василя Стефаника у10класі.

Розділ І. Теоретико – практичні засади методики викладання творчості Василя Стефаника у курсі української літератури.

На даний час широко використовуються у методиці викладання української літератури як традиційні, так і новітні підходи, зокрема стратегії інтерактивного навчання та КПЧМ.

Структура уроку повинна складатися з наступних компонентів: теми та мети (навчальної, виховної і розвивальної), обладнання, типу уроку (шкільна лекція, вивчення нового матеріалу, узагальнення знань та умінь, урок – диспут тощо). Основна частина уроку містить такі елементи: актуалізація опорних знань (опитування), пояснення нового матеріалу (залежно від типу уроку), підбиття підсумків уроку, оцінювання роботи на уроці та оголошення домашнього завдання.

Саме така структура повинна простежуватись на уроці літератури. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці доцільно використовувати наочність, зокрема портрети письменників, роздатковий матеріал, ілюстрації до творів, аудіо-, відео- та комп’ютерну техніку тощо.

Для сучасного вчителя – словесника вже не достатньо мати добру вузівську підготовку. Крім бездоганного володіння науковим матеріалом, знання методики викладання, треба бути добрим психологом, володіти навичками використання комп’ютерної техніки на уроках. Саме такий підхід до викладання літератури сприяє зацікавленню учнів предметом, змушує їх читати художні твори. На даний час вчителі спостерігають, що діти не хочуть читати художніх творів, намагаються в кращому випадку обмежитись критичним матеріалом. Це призводить до занепаду творчих здібностей учнів. Власне для того і покликані сучасні підходи до викладання навчальних предметів у школі. І українська література не стоїть осторонь таких нововведень. Зробити урок цікавим, насиченим і разом з тим не позбавленим науковості – мета методики інтерактивного навчання.

Стратегія інтерактивного навчання, розроблена, зарубіжними педагогами та психологами, добре прижилася в українських школах і дала помітний результат. Дитина хоче, щоб вона була в центрі уваги, щоб її слухали. Звичайно. Якщо дитина робить певні успіхи, то це додає їй азарту, віри у власні сили. На уроках української літератури доцільно використовувати такі методи інтерактивного навчання як «Мікрофон» (запитання – відповідь), «Порушена послідовність» (виправити помилки у відповідності до дат життя і творчості письменника), лінгвістичний експеримент «Позмагаємось із письменником» (на місці крапок у реченнях із тексту вставити пропущені слова), «Карусель» (визначення проблематики твору). Досить добрий результат дає використання тестової перевірки знань та умінь, яку доцільно використовувати під час актуалізації опорних знань та вмінь або ж на підсумок уроку.

Сучасна школа практикує також впровадження в роботу стратегій ЧПКМ (читання і письмо для критичного мислення). На уроках літератури можна використовувати «Сенкан», «П’ятихвилинне ессе», «Впізнай героя», «Діаграма Вена», «Титанік», кубування та інші.

Кожен вчитель сам вирішує, які форми і методи роботи доцільно використати, враховуючи перш за все вікові особливості дітей, рівень знань та умінь учнів і зрештою особливостей самої теми