1970. – С.81.. В цей час пани стверджували, що селяни розледачіли, почали пиячити, не хочуть працювати і тому мандрують в інші краї шукати безтурботного життя. Провідна інтелігенція на сторінках тогочасної преси намагалася всіляко спростувати це твердження. Особливо відзначаються праці І.Франка, М.Павлика, В.Стефаника та інших. Стефаник згадує, що коли він учився в Кракові, то йому доводилося спостерігати, як мандрують у світи його земляки-емігранти. Враження було гнітюче, розпачливе. Темні селяни, які ніколи не були за межами свого повіту, тяжко орієнтувалися у чужому краю, ставали жертвами обману шахрайства, не вміли за себе постояти. Емігрантами були переважно заможні господарі, які в селі мали повагу й авторитет, а тут, у безнадійному чекані, їх принижували, вважали бидлом…
Після такого вступу варто розглянути історію написання новели «Камінний хрест». Як уже зазначалося, що написана вона на снові власних спостережень. О.Слоньовська зазначає, що «новела, очевидно, була написана в лютому 1899 року. Цей твір дуже любив сам письменник і через тридцять шість років у листі до онука С.Дідуха М.Гавінчука писав: «Зараз по їх від’їзді (емігрантів О.С.) я написав оповідання «Камінний хрест», де є дослівні думки Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений вашому дідові в українській літературі, він же, ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив…» Письменник змінив Ія селянина на більш поширене ім’я Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом безплідного горба» Слоньовська О. Проблема еміграції у творчості В.Стефаника. Творчість другого періоду як усвідомлення письменником суті української нації// Слоньовська О. Сушевський Б. Конспекти уроків з української літератури для 10-х класів. - К.: «Рідна мова», 1997. –С.224-225..
Після такої роботи варто перейти до розгляду змісту, образів та проблематики новели «Камінний хрест». Працювати на уроці можна п-різному. Однак необхідною умовою є користування учнями тексту з метою зачитування окремих уривків, цитат до образів тощо. У методичному посібнику Процента І.М. знаходимо такі практичні поради: «Під час роботи над твором словесникові слід звернути увагу на заголовок, на його неоднозначність. Це і масивний кам’яний хрест, споруджений Іваном Дідухом на піщаному схилі як пам’ятник, як спогад про себе. Це ж і символ непосильної, нелюдської праці всього селянства. Хрест важкий нести – означало мучитись. Селянський хрест не просто важкий – камінний. До того ж він асоціативно пов’язується із образом «далекої могили» - еміграції» Проценко І.М. Вивчення творчості Василя Стефаника: Посібник для вчителів. – К.: «Рад. Школа», 1979. –С.72-73..
Олександра Соловей також вважає за доцільне звернути увагу на образи – символи у новелі «Камінний хрест» і провести на уроці самостійну роботу. «Десятикласники знаходять у тексті образи – символи і розкривають їх» Соловей О. «Чи кожен здатний винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину…» (творчість Василя Стефаника. Новела «Камінний хрест» // Дивослово. – 2000. - №5. – С.44..
Найбільш яскравим є образ безплідного горба, на якому Іван Дідух стратив своє здоров’я, залишив кращі молоді роки. Цей горб зробив його горбатим. Через це в селі його називали «Переломаним». Однак наполеглива праця селянина змусила перетворила землю на горбі в родючу.
Ольга Слоньовська рекомендує після вступу розпочати бесіду, ставлячи учням відповідні запитання.
Як вплинули на Івана рекрутчина, смерть батьків і розорення господарства? Чи можна сказати, що Дідух був сильною особистістю?
Чому письменник неодноразово порівнює Івана з конем?
Яким у новелі постає горб? Гнітючий це образ чи світлий?
Чи показане у творі романтичне піднесення селянина, переживання ним насолоди від праці?
Чому Іван не дозволяв синам та жінці працювати на горбі? Чи досяг Дідух успіхів, чи забезпечував горб сім’ю Івана?
Що переважало в Іванові – любов до рідного краю чи любов до дітей? Чи можемо ми за осуджувати Дідуха?
Як ви розумієте образ – символ камінного хреста як назви твору?
Чому розлука Івана та його дружини із рідною землею така тяжка? Про що це свідчить?
Як ви думаєте, розбагатіє Іван на чужині?
Чи буде Іван щасливий на чужині? Слоньовська О. Проблема еміграції у творчості В.Стефаника. Творчість другого періоду як усвідомлення письменником суті української нації// Слоньовська О. Сушевський Б. Конспекти уроків з української літератури для 10-х класів. - К.: «Рідна мова», 1997. –С.225.
Після такої роботи над текстом доцільно зробити підсумок уроку. Він може прозвучати як заключне слово вчителя: «Трагедія, що відбулася століття тому в хаті героя новели Василя Стефаника Івана Дідуха, у його зболеній душі, душах сотень тисяч галичан, спонукає нас замислитися над сенсом життя, над долею України і власною. Висновок робіть самі. Я лише хочу застерегти: якщо наважитеся на вирішальний крок, робіть його розважливо, бо тільки «в ріднім краї навіть дим солодкий та коханий». І немає на світі другої України, немає другого Дніпра, а рідна земля і в жмені мила, і кожна травинка свій корінь має Соловей О. «Чи кожен здатний винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину…» (творчість Василя Стефаника. Новела «Камінний хрест» // Дивослово. – 2000. - №5. – С.46..
Після такого емоційного заключного слова оцінити відповіді учнів, аргументувати оцінку, дати характеристику роботи класу загалом.
Домашнє завдання повинно випливти із навчального матеріалу. В даному випадку варто запропонувати дітям написати відгук про одну з новел Василя Стефаника. У сильному класі можна дати дітям скласти тестові завдання до змісту новели «Камінний хрест».
Висновки
Методика викладання української літератури у школі