Наприклад, для розгляду теми людини і природи можна використати наступні питання:

Хто з героїв світу людей є найбільшим природолюбом у драмі? В чому полягає його любов до лісу?

Чи вміє берегти ліс Лукаш? Якої шкоди він лісові?

Чому Мавка не соромиться афішувати свої родинні стосунки з лісом? Як це показано у творі?

Чи можемо сказати, що лісовичка змусила сільського хлопця усвідомити, що у лісі все живе?

Як ставиться до лісу Лукашева мати? Чому вона боїться лісу?

Чи зачудувалася красою природи Килина, прийшовши в ліс? Чи впізнала вона якесь зілля, траву, чи виявилася знавцем лісового багатства?

Чи пробував дядько Лев врятувати дуб навіть після смерті? Як саме? Як ви розцінюєте те, що дерево зрубали з могили?

Лукаш став вовкулаком. Але в народному уявленні вовкулака – перевертень. У даному контексті Лукаш скоріше всього – звичайний вовк. Чому він виє? Чому йому зле в звірячій шкурі? Чи відчуває Лукаш себе часткою природи? Чи почувається в безпеці? Чи усвідомлює, що природа беззахисна перед людиною?

Якої шкоди завдали лісові Килина і Лукашеві мати? Чи мстять їм за це лісові мешканці? Чи справедлива така помста7

Як ви розцінюєте той факт, що після пожежі Лукаш залишається в лісі? Чому він це робить? Чи почуває себе в цей час частинкою природи?

Відповідно до проблеми сімейного щастя та любові можна також поставити низку запитань:

Чи бажала мати Лукаша своєму синові сімейного щастя, а собі – спокійної старості в достатку? У чому причина помилки цієї жінки?

Чим саме не сподобалася Лукашевій матері Мавка? Чому? Вона мріяла про іншу дружину для Лукаша?

Чи любив Лукаш Мавку? Чи справжнім було це почуття? Чому ж тоді хлопець так швидко завагався, охолонув, почав шукати шляхів до відступу? Чи ідеалізувала Мавка людську любов?

За народним віруванням, вважалося, що лісовичка, якщо її повінчають з хлопцем у церкві, стане людиною. Де і як про це говорить дядько Лев? Чи хотів би він басити Мавку і Лукаша в парі? Чи були достойними одне одного закохані?

Дядько Лев переписав Лукашеві й сестрі все своє майно. Він думав, що родичі доглядатимуть його на старість, що житиме не самотнім, а в сім’ї. Чи здійснилися надії дядька Лева?

Чи підходив своїм слабосильним характером Лукаш вольовій Килині? Чи могли вони бути щасливі? Чому ж не були?

Чи можна сказати, що мавка не боролася за своє щастя з Лукашем? Чому дала йому право вибору? Як ви розцінюєте слова лісовички, коли вона погрожує Лукашеві розправитися з суперницею? Чи могла би виконати свою погрозу Мавка?

Чому Мавка прийшла під Лукашеві хату? Невже вона думала відібрати Лукаша в Килини? Чому Килина саме так сприйняла її появу?

Чи гине любов Мавки і Лукаша разом з їхньою фізичною смертю?

Чи виведено в драмі людей, які щасливі в любові й сім’ї? Чи багато таких людей є взагалі?

Зробивши такий глибокий аналіз проблематики драми – феєрії доцільно зробити висновок. На цьому етапі уроку варто попрацювати над незрозумілими місцями у творі, дати відповіді на запитання учнів. Програмою передбачено вивчення уривка з «Лісової пісні» напам’ять. Можна на цьому етапі уроку запропонувати учням прочитати напам’ять уривок від слів «О, не журися за тіло!..» до кінця твору.

Оцінивши відповіді школярів, треба дати їм домашнє завдання: підготуватися до написання контрольного твору за творчістю Лесі Українки.

2.3. Методичний аспект викладання драми «Бояриня»

Уроки літератури, поряд з іншими видами навчально – виховного впливу, відіграють помітну роль у вихованні духовно – культурних орієнтирів. Культура родинних стосунків – важлива складова формування особистості учня. Ідейно – тематичний рівень творів української літератури на широкому художньо – естетичному матеріалі дозволяє розгорнути процес сприйняття та осмислення ціннісних орієнтирів стосовно родинних, зокрема подружніх взаємин. Помітне місце у такому процесі посідає драматургія Лесі Українки. Дослідники епістолярної спадщини поетеси неодноразово зазначали, що для Лесі Українки велике значення мали родинні стосунки, що відбилось і в її творах, зокрема в драматичній поемі «Бояриня». «Ця поема написана на українському матеріалі і є яскравим зразком, який не лише демонструє увагу Лесі Українки до морально – психологічної та родинно – етичної проблематики, а дозволяє формувати елементи культури родинних стосунків у нинішніх старшокласників» Семененко Л. Формування культури родинних стосунків під час опрацювання драматичної поеми Лесі Українки «Бояриня» у 10 класі // Рідна школа. – 2005. - №2. – С.35., - таку думку висловлює Любов Семененко.

Останнім часом до шкільної програми з української літератури в 10 класі введено вивчення драми «Бояриня».

Цей твір довший час залишався поза увагою дослідників, оскільки в ньому наскрізною є проблема гноблення українського народу російським самодержавством. Аналіз драми знаходимо тільки у літературознавчих розвідках О.Бабишкіна, однак дещо опосередкований, зокрема це видно із таких слів: «Тяжко гноблячи російський народ. Покріпачивши його, цар поширював поневолення і на Україну» Бабишкін О. Драматургія Лесі Українки .- К. 1963. – С. 220..

На даний час маємо низку літературно – критичних розвідок за драмою Лесі Українки «Бояриня».

Олеся Ковальчук з приводу вивчення драми висловлює таку думку: «Час, коли велика українська поетеса може нарешті постати перед учнями в повен зріст свого генія, а словесник формує у своїх вихованців нове бачення її творчості до роботи над драмою «Бояриня» маємо підходити особливо уважно й продумано – як до твору першорядного значення. І починати треба, зважаючи на згубні наслідки довготривалої фальсифікації правди і про «Бояриню», і про